Відгадки: олівець,соняшник.
Маленький , закінчення - ий; корінь мал-; суфікс - еньк-.
Гарнесенький, закінчення -ий; корінь - гарн; суфікс - есеньк-.
Репродукція — відтворення
директива — настанова, розпорядження
аргумент — довід
кастинг — відбір
референт — доповідач, консультант
експлуатація — використання
фактор — умова
фотографія — зображення
журнал — періодичне видання
карта — умовне зображення
Кожен текст складається із сполучених між собою речень або абзаців, які об’єднані в єдине ціле певною темою і головною думкою. Всі пропозиції в тексті мають смислову зв’язок, яка вибудовує ієрархію частин за змістом, значущості та складності. За функціонально-смисловому змісту виділяють такі типи текстів у російській мові: розповідь, опис і міркування. Розглянемо їх головні особливості.
Оповідання – це історія про якусь подію, розказана у часовій послідовності. На перше місце тут висувається сам процес дії, тобто розвиток сюжету. Твори цього типу динамічні і в основному починаються з зав’язки або з розв’язки інциденту, який викладається в прямій або зворотній хронологічній послідовності. Часто використовується в листах і спогадах. Оскільки тут повідомляється про дії та події, важлива роль належить дієсловам минулого часу і прислівникам, що вказує на послідовність (одного разу, потім, нарешті і пр.), які допомагають розгортати розповідь. Всі розповідні типи тексту мають зав’язку (початок історії), кульмінацію (її розвиток), розв’язку (кінець події).
У опису головна ідея полягає в словесному зображенні якогось явища шляхом перерахування його основних характеристик і ознак . Його мета – передати предмет опису так, щоб читач ясно побачив його у своїй свідомості. У пейзажу це буде вид неба, трав, дерев; біля портрета – вираз очей, постава, хода. Для описових текстів характерна послідовність в описі, єдність погляду, використання прикметників і статичність. Основна схема його побудови така: загальне враження про об’єкт – окремі ознаки – ставлення автора до об’єкта.
Порівнюючи ці типи тексту, можна сказати, що вони протиставлені один одному, так як їх характеристики полягають у статичності одного і динаміці іншого.
Останній тип – це міркування. Воно грунтується на роз’ясненні та затвердження будь-якої думки, описує причини явищ, роздуми, являє собою тему з чотирьох частин: вступ – теза – аргументація (докази) – висновок. Ці типи тексту, на відміну від опису і розповіді, мають складнішу структуру пропозиції (з використанням відокремлених зворотів і різними типами союзної і безсполучникового зв’язку) і лексику (вживається багато абстрактних понять).
Головна мета – довести що-небудь, переконати іншого, спростувати думку опонента.
Як видно, всі типи (мови) тексту мають особливі композиційні особливості і вживаються в різних жанрових формах. Проте в чистому вигляді розповідь, опис і міркування зустрічаються не завжди, в основному комбінують їх елементи. Приміром, художні тексти часто об’єднують всі типи тексту, які послідовно чергуються один з одним, а міркування може складатися з описових і розповідних складових. Це робить твір більш виразним і цікавим.
Людина міцніша за кремінь і слабша за мушку. Найкраще зерно ховається на дно. Каша смачніша від балачок.
Свій хліб більш ситний.
Як коротші кроки, то довше життя.
З усієї рідні мати найбільш рідна.
З усіх скарбів найбільш цінним є молодість.
Солодший за все плід праці.
Без кривих і скрипучих дерев лісу не буває.
Бий верхнього, аби аж спідній почув. Великий дуб, дуплуватий.
Вогонь — добрий слуга, але поганий господарь.
Дурні воду каламутять, а спритні рибку хапають.
З брудної води ще чистим ніхто не вийшов.
Для проханого гостя багато треба, а несподіваний гість, що поставиш, то їсть.
Весела думка — половина здоров’я.
Зрубаній голові байдуже за чубом.
Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому
Як небесна височина, — так морська глибина Зимове сонце, як удовине серце Весняне сонце — як дівчини серце
На добрій землі хліб сіють, а на плоху гній возять
На ледачій землі і трава не росте
На необроблені землі лиш бур`ян росте
На поганій землі хліб не родить
На чорній землі білий хліб родить
Мала вода — великий шум
