Нпятсотдевятнадцять
Рпятсотдевятнадцятьох
Дпятсотдевятнадцятьом
Зпятсотдевятнадцять
О пятсотдевятнадцятома
М на пятсотдевятнадятьох
Осене, красуне моя золотава! Ти нагадуєш мені ту руду лисичку, яку миттєво я побачив у лісових хащах. Опале листя, твій шерех нагадує мені дощ і навіює тиху печаль. Листопаде, твоя жовта заметіль схожа на вишукане мереживо. Що ж ти так рано до нас прийшла, люба осене? Пташки, не летіть від нас, ще рано вам у вирій. Квіти, залишайтесь такими ж яскравими, як влітку. Ми ще не намилувалися вами. Хмари, не закривайте небо сірим покривалом, а ти, сонечко, виглядай частіше. Синє море, залишайся теплим якомога довше! Будь довгою і теплою, щедрою і гарною, красуня-осінь!
Сірі вовки влаштовують лігво серед чагарників або густого очерету.
<span>Я так хочу з'їсти цей гарбуз</span>
Гравій-гравія
Петро-Петра
Дністер-Дністра
двір-двора