Поступово від нас відходить літо.Зміняє його осінь!Золота осінь!Якщо піти у поле й озирнутися,то можна побачити усю красу осіні!З дерева падають листя, каштани, жолуді!Рослин вже не так багато видно,тварини готовляться до зимового сну!Птахи готовляться перелітати на південь!А в лісі вже ховаються від людей гриби.Все вже попрощалося з сонячним літом і почало готуватися до зими!
Коли Юрко повернувся додому, то його почалу мучити докори і він вирішив написати листа Тосі з вибачення. Для нього це було дуже складно, але все ж таки гарні наміри перемогли у ньому і лист було відправлено. У листі він запитував тосю про те як там дика качечка зі своїми каченятами і просив у дівчинки дуже щире вибачення за свої вчинки. Тося немогла не відповісти на цей лист. так вони листувалися весьнавчальний рік. А влітку Юрко приїхав знову до села і вони разом з Тосею кожного дня ходили годувати качку з уже здоровими каченятами.
Відповідь:
Фабула поеми проста: київський князь Володимир Мономах під час походу на половців взяв у полон улюбленого сина половецького хана. В розкошах і славі жило хлоп'я, хоч і в неволі, і почало помалу забувати свій степ, свій рід, свої звичаї:
Край чужий, чужі звичаї Як за рідні уважати.
Пояснення:
Він використав легенду з Літопису
Лист автору
Доброго дня, шановна пані Марино.
Цей лист я пишу як відгук на повість "Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських"
Я не можу сказати, що все мені в ній подобається однаково.
Мені подобається Сашко, бо він підприємливий і терплячий, Вадим, бо він сучасний і не такий вже "правильний", Софійка, коли перестає перейматися його долею, її мама, бабуся й дідусь, бо вони схожі на моїх.
Але найбільше я вподобала тітоньку Сніжану. У неї - усі переваги й комплекси, як мені здається, сучасної молодої людини.
І хоча я теж ніби сучасна людина, та чомусь мені у Вашій повісті не сподобалися описи жахів у квартирі, яка поверхом нижче, а ще те, як Яків Кулаківський знущався над своїми рідними. Це теж просто жах!
Шановна пані Марино, я впевнена, що Ви щодня отримуєте сотні листів, у яких читачі діляться своїми думками про Ваші твори. Можливо, мій лист Вам не сподобається. Не сприймайте його близько до серця.
<span> З повагою майже Ваша тезка (ім я)</span>