Вести перед - пасти задніх.
Не варить баняк - добре варить голова.
Кури не клюють - як кіт наплакав; вітер у кишенях свистить.
Вирватися з лап - потрапити у тенета.
Тягнути лямку - скинути ярмо.
Зарубати на носі - викинути з голови.
Я вважаю, що людина — це соціальна істота, а тому вона не може
залишатись довго одна. Їй потрібне спілкування. Хоча багато хто думає,
що саме одинокість дає особистості пізнати себе, проаналізувати життя,
дати оцінку своїм вчинкам. По-перше, коли ми залишаємось самі, то даємо
волю нашим думкам, а також знаходимо час на спілкування з Богом.
Яскравим, прикладом цього є розповідь з Святого Письма про Ісуса, який
довгих 40 днів перебував у пустелі. Христос, не зважаючи на спокуси
диявола, зміг проаналізувати свою сутність та з Божою поміччю вірно
витримав у службі Небесному Творцеві. По-друге, вони заперечують думку,
що тільки оточення може дати об*єктивну оцінку людині, її діям та
вчинкам. Впевнений, що розмови за спиною є лише неприємними здогатками.
Не можу не згадати про випадок, що нещодавно трапився зі мною цього
року, обдумуючи вибір майбутньої професії священства, я вперше
завагався, чи справді обрав свій шлях. Коли сумніви ставали все
більшими, я зачинив двері кімнати та підняв голову до ікони.
Помолившись, я зрозумів, що я на своїй дорозі. В самотності ми
відкриваємо двері у які раніше не заходили. Про існування яких раніше
навіть не здогадувалися. На самоті ми справжні, не притворні, без масок.
Це дорогого коштує — побути на самоті. Тому ці моменти потрібно
цінувати і використовувати цей час із користю. Займатися
самореалізацією, самовдосконаленням, пошуком себе. В цей час можна бути
повністю чесним із собою і таким чином розібратися у собі.
Кожен з нас прагне досягти неабияких успіхів у житті. Цьому нас вчать змалечку найрідніші люди, яким не байдужа наша доля. Ми ставимо перед собою мету та йдемо до неї маленькими кроками, намагаючись втілити її у реальність. Успіхів можна домогтися у різних сферах свого життя. І кожен сам обирає свій шлях та шукає ключ до успіху, виокремлює для себе найвагоміші складові, які допоможуть досягти значного результату. Що стосується мене, то я поки-що не можу назвати себе успішною людиною. Принаймні на даному етапі життя, я ще не досягла певних висот. Як на мене, успішним може називатися лише той, хто пройшов безліч випробувань на своєму шляху, ретельно та старанно працював, набрався багатого досвіду і врешті-решт може похвалитися вагомими здобутками в той чи іншій сфері діяльності. Життєвий успіх для мене – це по-перше, велика та дружня родина, яка буде любити і підтримувати незважаючи ні на що. По-друге – це вірні та надійні друзі, в компанії з якими ти почуваєш себе легко й невимушено. На мій погляд неможливо оминути одну з вагомих складових нашого життя якою є робота, та, що викликає задоволення і бажання займатися улюбленою справою знов і знов. Безумовно, людина сама творець свого щастя. У всіх нас повинно бути бажання домогтися чогось у житті і я теж не виключення. Тому все своє подальше життя буду намагатися впевнено йти до своєї мети і стати по-справжньому успішною людиною!