Так, твори Т. Шевченка є актуальними в наш час. Тому що поет, прекрасно описував те як він жив, про долю кріпацьких дітей та українського народу. Т. Шевченко ще з раннього дитинства писав про нелегку долю українського народу, намалював багато картин . Тому кожна свідома людина повинна пам"ятати та цінувати вклад Т. Г.Шевченка в український народ та культуру.
Ява і Павлуша дуже схожі - обоє вони кмітливі та розумні, активні та грайливі; хлопці - фантазери та халамидники.Павлуша дуже серйозний та відповідальний, він завжди готовий допомогти.В той же час, Іван-Ява теж буває таким - він сумлінно готується до перездачі іспиту з української мови.В цілому, хлопці - звичайні діти, які полюбляють пригоди та різноманітні витівки.
Всі люди у світі прагнуть бути щасливими. Та не кожному це вдається.
Я думаю, що людина -- коваль свого щастя. Тільки працьовита,чесна,добра,щира людина може вважати себе щасливою. Не почуває себе щасливим той, хто нічого не робить, а сидить склавши руки. Григорій Сковорода навчав: "Щасливий, кому вдалося знайти щасливе життя, але щасливіший, хто вміє користуватися ним".Я б додала до цього афоризму,що треба щастя здобути. Багато чого залежить від самої людини: яку вона здобуде освіту, на яку роботу влаштується, яких друзів обере, яку сім'ю буде мати. Адже доля підкидає нам певні негативні "сюрпризи",які викликають образу, розчарування, то можуть опуститися руки.Допомагає подолати всі перешкоди праця,навчаня,друзі і сім'я.
Отже, кожен з нас сам кує своє щастя.
<span>Був собі чоловік та жінка. Були вони люди заможненькі,
усього в їх доволі: і поля, і скотинки, і худоби, і хата простора з садочком і
левадою. Послав їм Господь на втіху одного тільки синка — Павлусем звали.</span>
Афоризм- короткий влучний оригінальний вислів, що зробився усталеним; яка-небудь узагальнена думка, висловлена стисло в дуже виразній, легкій для запам'ятовування формі, яка згодом неодноразово відтворюється іншими людьми. В афоризмі досягається найвища концентрація безпосереднього повідомлення і того контексту, в якому думка сприймається слухачами або читачем.
1)Виростеш ти,сину,вирушиш в дорогу,виростуть з тобою приспані тривоги.
2)Хто сказав,що все уже відкрито?
3)Бо ти на землі-людина.