1) У романі порушено суспільно значущі соціальні проблеми, тому за характером він соціальний. Крім того, соціальні процеси зображено через психологію героїв, їхні думки, прагнення й переживання, звідси глибокий психологізм. Отже, це яскраво виражений соціально-психологічний роман. Поява соціально-психологічного роману засвідчує зрілість літератури й культури того чи того народу. Отже, жанр «Хіба ревуть воли» соціально-психологічний роман. Соціально-психологічний роман – роман, у якому суспільно значущі події і соціальні процеси передаються шляхом розкриття психології героїв, їх думок, прагнень і переживань. Основні риси жанру соціально-психологічного роману: — зображення людини в складних формах життєвого процесу; — багатоплановість сюжету; — охоплення долі ряду дійових осіб; — великий обсяг.
<em>Кохання</em>
<em>палке, жагуче</em>
<em>надихає, зближує, зцілює</em>
<em>симпатія, пара, сім'я, безтурботність</em>
<em>ранить, віддаляє, вбиває</em>
<em>болюче, нерозділене</em>
<em>Почуття </em>
Оповідання “Без хліба” щире співчуття викликає. Головний герой оповідання, рятуючи близьких людей від неминучої голодної смерті, змушений був красти зерно. Сім’я Петра — головного героя оповідання — жила в жахливих умовах. Хата була благенька, худоби взагалі не було. А найгірше те, що вже третій тиждень, як закінчилися всі харчі. Не було навіть борошна, щоб спекти перепічки. Матері було нічим годувати дитину, і та заходилася від гіркого плачу. Той дитячий плач Петрові “мов ножем серце краяв”. Що робити? Куди податися бідному селянинові? У кого позичити борошна? У сусідів така сама скрута, а багаті не дають, бо Петро вже в них позичав. Поткнувся до старости, щоб той дозволив із гамазеї мішок зерна позичити, та той виявився таким чесним, що хоч зразу на цвинтар іди. Ситуація була безвихідна.
Чіпка: "з дитинства виродок і байстрюк"; "ніс у серці гірке почуття ненависті на долю, що поділила людей на хазяїна й робітника"; не вірить у справедливість, бо "немає правди між людьми"; борець за правду і справедливість, який перетворюється на розбійника та пропащу силу; вірний у дружбі; сміливий, безбоязний бунтар; терплячий; вольовий; наполегливий.
Грицько Чупруненко: бідний сирота; доброзичливий; працьовитий; благородний; недалекоглядний; пристосуванець; заздрісник; лицемір; егоїст; байдужий до долі інших; корисливий; відсторонений від громадських справ.
Галя: "польова царівна", щира, добра, вразлива, справедлива, жаліслива.
Христя: бідна сирота, загартована у дитинстві тяжкими випробуваннями; жаліслива; має практичний розум, уміння розрадити, підказати та застерегти від непоправних помилок.
Максим Ґудзь: нащадок козаків; буйний; охочий до чарки і до бійки; єдина пристрасть - збагачення; люблячий батько.
Мотря: бідна трудівниця; чесна, справедлива; любляча та ніжна матір.
Явдоха: злодійка-багачка, дитя соціального дна; не має нічого святого; зневажає простих трудівників; для неї найголовніші нажива та прибуток; ніжна та любляча матір.
Лушня, Матня, Пацюк: "пропаща сила", ледарі, злодії, любили чарку, нехтували народною мораллю.
Пани Польські: "людські п'явки", жорстокі, егоїстичні, амбітні, вважають себе "вищими" за всіх інших, безжальні, несправедливі.
І. За широкими полями... був колись веселий край
1) Україна
2) Народження Тараса
3) Бабине пророцтво
ІІ. Дитинство Шевченка
1) Дитяча мука
2) З сестрою
!!!. Бурлакування
1) Хлопчачі мандри
2) Тарас пропав.
3) Чумакування малого.
IY Cумні розповіді про злидні
1) Оксана
2) Курінь
3) "Молодий - молода"
Y В гості до діда
1) У діда
2) Спів кобзаря
3) Розповіді про гайдамаків
4) Народні пісні
YI. Тарасова наука
1) "Щось вийде, а що - буде видно колись"
2) Навчання з-під різок
3) Тарасова мрія про книжку
4) Крадіжка
YII Важкі часи
1) Смерть матері
2) сімейні негаразди
3) В наймитах
<span>4) "Важко жити, а я же хочеться жити"</span>