Осінь,нарешті, ти прийшла до нас, така гарна, красива, золота. Своїм гарним вбранням ти зачарувала всіх. Осінь, ти мов художниця розмалювала різними фарбами ліси, така таємнича та загадкова. Я дуже милуюсь коли ти розмальовуєш осінні листочки в жовто-багряний колір. Може бути, що ти пролетиш так швидкоплинно як і літо, але ж ти повернешся, првда ж?
Великий товстенькі довгенький коротенький
Основне походження фразеологiзму накивати п*ятами- мова народу; усна народна творчiсть.
1."Айрес,-серйозно сказав я,- я проти того,щоб насміхатися з чийогось життя й любові " .2.Колись, працюючи в дитячому садку, говорила я дітям : " У кожної людини на плечі сидять два ангели: на правому -чорний ангел,що закликає бути неслухняним, а на лівому, близько до серця,- білий, що просить бути чемною і доброю людиною". 3. Для сміливості я набрав у груди якнайбільше повітря і зробив офіційну заяву :" Я, коли виросту, буду подорожувати"(М.Кідрук).4. " Це все тому, що в тебе погана дикція, хлопче,- сказав я,- ану спробуй ще раз"(М.Кідрук).5. " Людське слово має бути місточком між берегами, тільки місточком, через який одне серце ходить в гості до другого ! "- мяко сказала бабуся і взяла мене за руку ( за М.Чумарною).