<span>Добро і зло у повісті Григора Тютюнника «Климко" Зло Добро - війна,розруха; - люди залишалися без даху над головою,без одягу,продуктів харчування; - їх відправляють у неволю; - вони зазнають принижень; - дехто зраджує батьківщину,дехто намагається нажитися на людському горі; - безневинна смерть. - люди не втрачають віру в перемогу справедливості; - допомагають один одному,здатні до співчуття, до самопожертви; - добрі, привітні; - поріднилися через спільну біду; - чутливі до краси.</span>
<span>У поезії "Каменярі" Франко змалював символічний образ невтомних працівників-каменярів, серед яких був і сам автор. У поезії усі каменярі скуті залізними ланцюгами, стоять перед високою залізною скелею. Це був символ старого суспільного експлуататорського ладу, який на свої очі бачив Франко. А каменярем Франка називають за цей високопіднесений твір, де він піднімає тему гноблення українського народу, але в той же час має надію, що : "І щастя всіх прийде по наших аж кістках".</span>
На уроці української літератури ми прочитали захоплюючий твір "Митькозавр із Юрківки" Або " Химера Лісового лісу". Головними героями в ньому є Дмитро Омельчук и Сергій Стеценко. Вони вчаться у 6-б класі!Це дуже сміливі,допитливі,розумні,терплячі,гарні хлопчики. Сміливість їх виявляється у тому що,хлопчики не порозбігалися у різні сторони,коли побачили "химеру",сміливо боролися із "звіром".Допитливість їх виявляється у тому,що вони хотіли дізнтися більше про звіра і пішли до бібліотеки,а щоб довго сидіти і читати книжки потрібна велика посидючість і терплячість! Мені дуже сподобалися Митько і Сергій. І я бажаю усім таких гарних і чудових друзів
Ответ:
Объяснение:
Чимало дум склав нард про муки українських невільників у татаро-турецькому полоні в ХVІ–ХVII століттях. Жорстокість ворогів не мала меж: бранців продавали на ринку, непокірних гноїли в темницях, на галерах, дітей віддавали в спеціальні військові школи, звідки вони виходили яничарами, літніх людей убивали. Розлучали матір з дочкою, брата з сестрою. Та не могли вбити у бранців любові до рідної землі, волелюбного духу. Саме такою є Маруся Богуславка. Вона — головна героїня, оскільки в центрі твору стоїть не звільнення козаків-бранців як факт сам по собі, а вчинок Марусі, її ім’ям і названо думу.Патріотичний подвиг української дівчини-невільниці оспівано в думі «Маруся Богуславка».
