Без беды друга не узнаешь. без друга в жизни туго. без друга, который потерян, плохо, но плохо и с другом, который неверен. без хорошего друга не узнаеш своих ошибок. правильно сайдет.
Вот думаю поможет я писала поза вчера придумала сам а и в ворде писала удаси
Розповідне, неокличне, просте, односкладне, називне, поширене, повне, неускладнене.
Поєднання людини і природи буде гармонійним при умові взаємозв'язку та підтримки. Природа може існувати без людини, але людині важко без природи. Коли природа допомагає людині навіть у буденних справах, життя її полегшується. Коли люди не шкодять природі, а опікуються нею, вона віддає їм усе найкраще. Гармонія природи та людини перетворюється у духовню цінність. Адже тільки віддалившись від шуму міста та занурившись у красу природи, можна відчути у собі дух, який потребує наповнення. Природа наповнює душу спокоєм, радістю та силою, якої немає у місті. Коли людина відкривається назустріч природі, вона отримує безцінний духовний досвід. І стає кращою.
Вулиця мого дитинства
У мене було щасливе дитинство. Я і досі пам*ятаю ту маленьку вуличку, на якій я жив. Вона звалася ******. Як там пахло квітами: розами, ромашками, волошками. Коли наступала весна, я збирав букет підсніжників і дарував їх мамі. Ліси у моєму місті були дуже великими, з річками, полями. Але я не боявся по них ходити. Мені це навпаки - подобалося.
Ой, а скільки у мене друзів було на тій вулиці! На пальцях не перерахувати! Коли я був малим, до речі, у мене була сусідка - Таня. Її бабуся часто носила мені пиріжки, коли я хворів. А хворів я часто, чено кажучи. А батьки мої цілими днями на роботі були. Іноді вони приносили мені солодощі. Але зараз Таня живе у Москві... І я дуже за нею сумую.
На тій вулиці було багато різних будівель: лікарні, будинки, готелі, ліцеї-гімназії... І в кожну з будівель мені було приємно ходити - яка б похмура погода не була, який б був у мене поганий стан... На моїй вулиці всі мене знали, як "Щедрика". Так, і справді мене так називали. Я завжди ділився солодощами, які у мене були, дарував людям приємні подарунки...
Одним словом - любив я ту вулицю, і намагався її берегти так, як зіницю ока.