Осяйні: Споріднене слово Сяє, Сяючий; ий- закінчення, сяюч- корінь, сяюч- основа. Дякую
Дієприслівник - це особлива незмінна форма дієслава, що позначає додаткову дію або стан, яка супроводить іншу, головну.У речені дієприслівник ЗАВЖДИ виступає обставиною.Дієприслівники відповідають на питання ЩО РОБЛЯЧИ?Наприклад:кажучи та ЩО ЗРОБИВШИ? Наприклад: намалювавши. Дієприслівник має ознаки дієслова(час і вид) та прислівника(незмінність, залежність від дієслова-присудка, значення обставини)Дієприслівник не має закінчення.У кінці дієприслівників після Ч, Ш завжди пишуть літеру И..Дієприслівник із залежними від нього словами називають дієприслівниковим хворотом. Дієприслівниковий зворот завжди є обставиною.На письмі дієприслівниковий зворот завжди виділяють комою або комами незалежно від його місця в реченні.В усному мовлені дієприслівниковий зворот виділяють паузами. Дієприслівники недоконаного виду утворюються від основи дієслова теперішнього часу за допомогою суфіксів учи ючи ачи ячи, а доконаного виду утворюються від основи неозначеної форми дієслова за допомогою суфіксів вши, ши..Не з дієприслівниками пишуть окремо. Наприклад не почувши, не зробивши..<span>Разом з не пишуться тільки дієприслівники, утворені від дієслів, які не вживаються без не. Наприклад ненанавидячи, нехтуючи</span>
1) тому що лише в цьому реченні немає дієприслівникового звороту.
Жили собі два пивника в селі.Одного разу вони посорилися тому що не смогли поділити пщено.Вони не грали,не розмовляли,не виходили на двір в однеж саме время.Але однажди песик сказав їм'Як що кожен буде сам по собі то ви неколи не сможите довіряти один одному'.І півники помирилися.Вони знову грали,розмовляли і більш не коли не сворилися.