Це Маруся Чурай, бо документальних підтверджень про її існування не залишилось,ім"я героїні залишилося лише в легендах та переказах про те, що вона кохала Гриця, що складала пісні тощо. Сама Ліна Костенко пояснює це в початковому розділі роману "Маруся Чурай" ("Якби знайшлась неопалима книга").
На степу і у хаті
Стомлена, спечена, пилом прибита,
Журиться нива, дощем не полита;
Що орачеві цей рік вона дасть?
Випаде ж, боже, такая напасть:
За літо дощику хоч би краплина…
Притьмом укриє нужда селянина,
Де він добуде той хліба шматок
Задля малих незмисленних діток?
Журиться тяжко і сам хлібороба:
<span>Виляже взимку без корму худоба…</span>
Потому что он родился в Украине, а жил в Росии
В осінню негоду сім погод на дворі: сіє, віє, крутить, свистить і рве, ллє і сніг мете.Від осені до літа повороту нема.Впав з дерева один аркуш - чекай осені.Вересень холодний, так ситий.У вересні одна ягода, так і та гірка горобина.Жовтень на рябій коні їздить.Жовтень ні колеса, ні полоза не любить.Листопад без сокири наводить мости, грудень без цвяха загвазживает.<span>Листопад з цвяхом, грудень з мостом.</span>