Літні канікули - це неймовірна пора для кожного школяра. На канікулах, школярі звичайно ж будуть відпочивати. Хтось поїде у відпустку закордон, а хтось до бабусі в село, або просто відпочине дома зі своєю сім'єю. Нажаль зараз, настала така пора, що зовнішній світ витісняє комп'ютер. Кожну дитину він тепер зомбує. Але неботрібно думати про погане.
Літо - це квітуча пора. Влітку можна сходити покупатися в річці ( або на морі ), погратися з друзями в м'яча, або навіть з'їздити з батьками в подорож.
Тому літо й існує для того, щоб відпочивати.
Погодитися з двісти тридцять сімома студентами.
.... з сто дев'яноста п'ятьма пасажирами
Добре дуже навмисне найкраще сміливіше
Шапка для українців була дуже важливим предметом. Поганою прикметою було загубити її. Без шапки не виходили з хати. Коли заходили до приміщення, шапку відразу знімали.
Влітку чоловіки, особливо селяне, часто носили брилі. Цей головний убір був дуже поширеним в Україні. Бриль – це чоловічий солом’яний капелюх. Бриль дуде практичний і добре захищає від дощу та сонця. Цей різновид капелюха обов'язково був у кожного українського хлібороба. Шапка запорожського казака була його гордістю. На Січі у кожного куріня головний убір був своєї форми, не схожої на інші. У курінях були майстри, що шили ці шапки.
Навіть у літню спеку козаки не знімали хутряних шапок. Верхня частина козацької шапки була видовженою, а сама шапка - високою і загостреною. Іноді шапки прикрашали срібною китицею. У відлогах шапки козак-запорожець зберігав невеличкі власні речі, такі як тютюн, люльку та кресало. Таким чином, шапка заміняла козаку кишені.
Шапка також була символом козацької честі. Якщо казак втрачав шапку, навіть на полі бою, це було для нього безчестям.
Пліч-о-пліч, зроду-віку, врешті-решт, без кінця-краю, будь-що-будь, коли-не-коли, часто-густо, вряди-годи, з давніх-давен, не сьогодні-завтра, з усіх-усюд, десь-інде, повік-віки, з діда-прадіда.
