<span>Своєю мелодикою, ритмічною віртуозністю поезії Шевченка створюють авторові славу одного з наймузикальніших поетів світу.У свохй стихійній силі творця він, здається, не хотів знати деяких законів крім тих,що диктували йому його власна мистецька інтуїція,сила задумц,вогонь тумпераметру. однорідними додатками, підметами, вставними словами, </span>
ГЕС-гідроелектростанція (ж.р.)
ООН-Організація Об'єднаних Націй (ж.р.)
ВНЗ-<span>Ви́щий навча́льний за́клад (ч.р.)
УТ - </span><span>українське телебачення (с.р.)
</span>
Недарма вважається, що праця облагороджує людину. Адже задля того, щоб зробити будь-що добре, потрібно вчитися та розвиватися. Уміла в своїй справі людина – наче митець, що створює шедевр. ЇЇ рухи красиві та відточені, хоч вона малює картину, хоч рубає дрова. Отаке захоплення в мене завжди виникає, коли я спостерігаю, як моя мама вишиває "хрестиком" картини.Моя мама Олена дуже любить вишивати. Раніше вона часто робила вишиванки у народному стилі, як її навчила бабуся. Зараз їй подобається вишивати величезні, ніби намальовані картини. Хоч вишивати хрестиком і не складно, це потребує майстерності та терпіння. Мама сідає біля вікна чи лампи та дістає з шухляди п’яльця зі спеціальною тканиною, різнокольорові нитки та ножиці, та схему картини, надруковану на папері. Вона акуратно розкладує все необхідне та приступає до роботи. Голка в маминих руках просто літає! Мама швидко та легко робить стежки, рахуючи їх пошепки. Зайву нитку вона обережно відрізає гострими ножицями. В неї напоготові декілька голок з різними нитками, бо для однієї картини може знадобитися не менше десяти кольорів. Час від часу мама відсувається від своєї картини та дивиться, чи все зробила правильно. У цей час вона не любить, коли її відволікають, бо мусить стежити, щоб не збитися зі схеми.<span>Коли мама втомлюється, то акуратно збирає своє приладдя назад у шухляду та деякий час роздивляється, що в неї вийшло. Мушу визнати, вона ніколи не буває повністю задоволена результатом, хоча її картини виходять дуже гарними. Та мама вважає, що завжди можна зробити ще краще – швидше та акуратніше. Тому вона з радістю береться за нові роботи, щоб навчитися новому.</span>
Моя школа - це мій другий дім, тут я навчилась читати, писати, потоваришувала з багатьма цікавими людьми і саме головне тут я стала освітченою людиною. В школу я завжди ходжу, як на свято, адже я знаю, що тут завжди цікаві уроки, вчителі стараються розяснити, щоб все було доступним і як завжди мене тут чекають вірні друзі.А коли тебе чекають і потребуються в тобі, ти хочеш все зробити як найкраще. Моя школа це невиличка споруда, але яку населяють прекрасні діти і прекрасні спеціалісти. Моя школа - це мій дім, а мій дім - це моя фортеця, яку я захищаю.
У(прийм.) гарячий (прикм.)~~~~~~~~~~)ясний (прикм.)~~~~~~~~)літній (прикм.)~~~~~~~~~) день (ім.)-•-•-•-•-•) день (ім.)_______) на (прийм.) горах (ім.)-•-•-•-•-•-•)сяє (дієсл.)-----------------
-----------------), а (частка) в (прийм.) долинах (ім.)-•-•-•-•-•-•) чорніє (дієсл.)-------------------
-------------------).
Речення розповідне, неокличне, двоскладне, просте, поширене, ускладнене неоднорідними означеннями, однорідними присудками.
