Ответ:
Одного разу, в зимовий ранок маленькі дітки повибігали навулицю, щоб зліпити з м'якого сніга різні фігури тваринок. В дівчинки по імені Аліна вийшла невелика собака, а в Дмитрика і Ігора два зайчика. Маленька Оля зліпила кошеня і тоді вони разом для їх тваринок зліпили снігову бабу, яка захищала маленьких звірят. Вже почало вечоріти і дітки побігла назад додому. Раптом, коли ніч зовсім опустилася, маленькі звірята почали рухатися і роздивлятися, що навколи них.
Все було настільки цікаво, що вони могли підбігти до кожного кущика і довго роздивлятися його.
– Звірята, будь ласка, далеко не тікайте, бо можете загубитися! — сказала їм Снігова Баба, але твариники вже її не чули. Вони всі побігли в ліс, який був сильно засніжем пухким снігом. Все блищало під місячним сяйвом. Раптом, перед очима маленьких звірят появився великий, один сірий вовк. Він же був дуже старий і майже сліпий тому сприйняв звірят за живих, і погнався за ними. Тваринки думали, що їх зараз схопить, але вчасно прийшла на допомогу Снігова Баба, яка тримала в руці мітлу, і почала вона так мести тою мітлою в сторону вовка, що аж дужий вітер піднявся, що прогнав того вовка далеко в ліс. Раділи звірят і раділа Баба, що уже все гаразд. Прийшли вони назад на своє місце вже під ранок і коли сонечко вийшло із-за горизонту до них прийшли ті самі дітки, навіть, недогадуючись, де були їхні снігові друзі.
(Можете переробити під себе, я надала тільки основу, также можете добавити декілька речень)
Вони були такі різні, як альфа і омега.
Або: початок і кінець в переводі - альфа і омега, тобто речення буде таке: "Він вже знав початок і кінець цієї казки.
Наголос – це посилення голосу на одному зі складів слова. Такий склад називають наголошеним. Решта складів у слові є ненаголошеними. Різновиди наголосу:
1. Словесний (виділення одного зі складів слова): пізнання, одинадцять, документ, донька, дочка, псевдонім, всередині, літопис.
2. Логічний (виділення важливого за змістом слова або словосполучення в реченні): Улітку (а не взимку) ми відпочивали в горах. Улітку ми відпочивали (а не працювали) в горах. Улітку ми відпочивали в горах (а не на морі). Улітку ми (а не хтось інший) відпочивали в горах. Як бачимо, змінюючи логічний наголос, ми надаємо висловленню різних смислових відтінків.
Зверніть увагу! Зі зміною місця логічного наголосу може змінюватися зміст повідомлення: Ти краще вивчи вірш. Ти краще вивчи вірш.
3. Фразовий (виділення кінцевого слова фрази, що підкреслює завершеність висловлення):
Редагування тексту слід закінчити сьогодні.
Примітка. Як різновид логічного розрізняють ще й емфатичний наголос, який додає виділеному слову емоційного забарвлення. Виражається подовженням наголошеного голосного чи приголосного: Роз-з-у-у-умннй же ти\ Сха-мені-і-іться ж\
В українській мові наголос динамічний (наголошений склад звучить сильніше і триваліше), вільний (різномісний, тобто постійно не закріплений за певним складом, як, скажімо, у польській, угорській, французькій, чеській мовах) ірухомий (при словозміні може переходити з одного складу на інший: книжка – книжки, трава – трави).
Часто наголос виконує смислорозрізнювальну функцію.
Наголос розрізняє в словах:
Лексичне значення Граматичні форми
Атлас (збірник географічних карт) і атлас (блискуча тканина) озера (Р в. одн.) і озёра (Н. в. мн.), пісні (Р в. одн.)ішсні(Н. в. мн.)
Орган (частина організму) й орган (музичний інструмент) скликати (док. вид дієсл.) і скликати (недок. вид дієсл.)
Плачу (від плакати) і плачу (від платити) батьків (кого?, імен.) і батьків {чий?, прикм.) – різні частини мови
Вигода (користь) і вигода (зручність) дзвони (імен.) і дзвони (дієсл.)
Зверніть увагу! Саме за допомогою наголосу розрізняють особові імена по батькові та прізвища, що мають спільний корінь: Григорович – Григорович, Максимович – Максимович, Прдкопович – Прокопович, Юхимович – Юхимович. Як видно, у прізвищах наголошеним є суфікс – двич.
Зміна наголосу в заперечних займенниках, що в непрямих відмінках уживаються з прийменниками, впливає на значення слова: ні з ким (немає з ким) – ні з ким (із жодною людиною); ні за що (немає за що) – ні за що (ні за яку ціну), але правопис цих слів залишається сталим.
Більшість слів нашої мови мають один наголос – основний [мати]. У складних і складноскоро-чених словах, окрім головного, виділяють ще побічний наголос (один або кілька, що позначають значком [']): працелюбний, сільгдсппродукти, двадцятип’ятитисячний. В односкладових словах наголос не ставлять.
Примітка. Службові частини мови (прийменник, сполучник, частка), як правило, не наголошуються. Приєднуючись до попередніх або наступних наголошених слів, вони утворюють так зване фонетичне слово: на роботу, хай читає, він і вона.
Діти у школі дуже старанно виконують завдання, здобуваючи нові знання.
- Добрий день, Україно!
- Добрий день побратиме..
- Чого сумна така, чого сльози біжать по обличчю твоєму?
- А чого ж мені радіти? Скажи, чого? Те что війна мене губить? Діточок моїх в землю ховає?
- Вибач, я знаю. ти виниш в усьому мене.. Через мене все, та що ж я вдію? Якщо властя не уймуться ні як.. Скажи рідненька, що?
- Ні, не тільки ваші власті в усьому винні, кожен суне носа і руки свої загребущі до мене, розбирають мене по часточкам, не залишиться ні чого скоро від мене.. а питання, навіщо це все? Навіщо?
- Україно, я не знаю навіть що й сказати, як зарадити тобі, як припинити це все..
- Я не прошу в тебе відповіді, Росіє, але я не стану на коліна, ні перед ким не вклонюсь я, все припиниться, я вірю в це, я буду Незалежною і Суверенною і Вільною країною!
- Укрїно, я теж хочу миру, не хочу воювати і смертей більше не хочу..
- Добре, Росіє, я зрозуміла тебе, мені приємно чути, що ти не забула нашої дружби і як і раніше ми будемо сестрами, І буде мир на землі! Допобачення.
- Я теж на це сподіваюсь, допобачення!
