Ответ:
Тюльпан [т' ю л' п а н] 2 слога.
Т [т'] согл. мягк. глух.
ю [ю] гл. безударн.
л [л'] согл. мягк. зв.
ь [-] ------
п [п] согл. тв. глух.
а [а] гл. ударн.
н [н] согл. тв. зв.
7 букв 6 звуков
<span>Свій геніальній твір – кіноповість «Україна
в огні» Олександр Довженко створив у 1943 році. Письменник на власні очі бачив
усе, про що писав: бачив, як палали хати і гіркі сльози на очах у молодиць, що
лишалися вдовами. У своєму творі він описав страждання народу і формування його
волі до перемоги.
Але не тільки
історичну цінність має кіноповість. Романтична історія про кохання, що почалося
на початку війны – одна із сюжетних ліній твору. Молода Олеся не хотіла
дістатися німцям і попросила одного з танкістів провести з нею ніч.
«Якийсь хвилюючий сором все ж таки сковував і не
покидав його, а її неначе ні. Вона і соромилась, і ні… Вона сповняла свій,
одній лиш їй начертаний закон».
Саме так почували себе
герої, але наступні дії дівчини «розтопили лід». Вона приклала руку хлопця до
свого серця і цей жест об’єднав їх.
Вранці вони мусили
розпрощатися, але Олеся була щасливою і казала, що спробує у майбутньому знайти
Василя, а він обіцяв їй вернутися. Їхне кохання почалося з прохання і
зберігалося протягом всього твору.
Поранений і непритомний Василь марив дівчиною, що напоїла його водою з відра і запросила до хати.
Навіть роки розлуки не стерли з його почерствілого у боях серця ніжної любові
до тендітної Олесі. Сама ж дочка Лавіна Запорожця пережила також багато і
рідше згадувала свого першого хлопця, намагаючись вижити у палаючому світі. Вона
посивіла, очерствіла и постаріла, але все ж таки повернулася на місце, де
колись була її домівка. Там же, у спаленій Тополівці вона знову зустріла
танкіста Василя. Вони обидва змінилися, але їх любов такою і лишилася. Чому?
Адже любов сильніша, ніж усе інше. Вона торжествує навіть на війні, що і сказав
Олександр Довженко. </span>
ЛЕЛЕЧИЙ СУДЯкось восени я йшов полем і побачив: на великому лузі зібралося багато лелек. Вони утворили коло, а в колі тім з опущеною головою стояв один, красень, і слухав стрекотливу, тривожну мову своїх побратимів. Коло то звужувалося, то знову розширювалося, одні поступалися місцем іншим. Була саме пора відльоту лелек, і вони, певно, так я думав, зібралися на цей луг з навколишніх сіл і гаїв, щоб звідси разом вирушити в далеку путь. Спочатку я гадав, що в центрі стоїть їхній ватаг, але невдовзі відкинув цей здогад. По якомусь невловимому знаку всі лелеки піднялися, а він залишився, він навіть побоявся підвести голову. Вони зробили над ним прощальне коло і полетіли.Він не стрекотав, не бився об землю, не просив прощення чи помилування. Він стояв, убитий горем. Тільки тепер я здогадався, що відбувся лелечий суд - можливо, найсправедливіший і водночас найжорстокіший з усіх судів. Осуджений не рухався, не ворушився, аж поки його побратими зникли з видноколу. Потім уже він піднявся і полетів у протилежний бік. Його покинули, йому заборонили летіти з ними, і він залишився в самотині...Виявляється, він не загинув. Його підібрали діти, не знаючи про те, що він учинив злочин, відігріли, привчили до іншого життя, назвали його Халимоном.Лелеки щовесни прилітали, виводили діток, знову відлітали, а Халимон усе жив самітником і більше ніколи не піднімався в небо.<span>Зовсім випадково я довідався, за що покарали лелеку. Може, то просто людська вигадка, а може, й правда - не знаю. Люди часто, коли не знають, як було насправді, вигадують свою історію, свою легенду...</span>
Ответ:це дуже легко
Объяснение:облітають квіти типо ну що лепистки відлітають а квіти там ну наприклад кружляють, обриває вітр що вітер все зносить, пелюстки печальні це як загнивші не різно барвні, в синій тишині це означає ,що все навкруги тихо й спокійне,в пустині немає садів так ,що в пустіні їде оордовито ., Осінь жовтокоса це означає що осінь все листя покриває жовтим кольором,на баскім коні це. На сильному гарному великому й надійному коні
<span>Тихіший від води, нижчий від трави — скромний, послушний, покірний.
</span><span>На голову вищий — кращий за когось у чомусь. </span>