Є такий вислів:"Добро врятує світ". До хорошої людини тягнуться люди. Добра і милосердна людина не живе буденністю. Вона старається пізнати кожну частинку цього великого світу. Насолоджується своїм перебуванням тут. Хоча,деколи бувають і негаразди. Та з добрим серцем та хорошою підтримкою вона зможе все перебороти. Потрібно побачити цю неповторну красу світу. Гроші ж не зроблять тебе щасливим. Особливо милосердну людину. Гроші буде витрачено, а пам*ять про добре проведені дні залишається назавжди. Отже, пам*ятаймо це та зробімо своє життя трішки кращим.
МИТЬКОЗАВР ІЗ ЮРКІВКИ,або ХИМЕРА ЛІСОВОГО ОЗЕРА.НЕ ВЕЛИКА, ПРОТЕ Й НЕ ДУЖЕМАЛА ПОВІСТЬ, НАПИСАНАСЕРГІЄМ СТЕЦЕНКОМ, СВІДКОМТА БЕЗПОСЕРЕДНІМ УЧАСНИКОМУСІХ ПОДІЙРОЗДІЛ ІЗоологія і комахи. «Відпустіть нас до бабусі!»— ВІДПУСТІТЬ, НУ ВІДПУСТІТЬ НАС ДО БАБУСІ!РОЗДІЛ IIЗнайомство з майбутнім майстром спорту,а також з бабусею,ентузіастом музичної освіта і дідом ТрохимомРОЗДІЛ IIIОзеро.Змії люблять сіноРОЗДІЛ IVТаємничий і — бр-р-р-р, — який страшний.Хороший хлопець.Нервові можуть далі не читатиРОЗДІЛ VЯ вкриваю себе ганьбою.Великий зоологРОЗДІЛ VI,який проливає світло на наших предківі ще на дещо.Ну й МитькоїРОЗДІЛ VIIОперація «Курка» провалюється разоміз дідом ТрохимомРОЗДІЛ VIIIНічний гість.Негативні наслідки навчання уві сніРОЗДІЛ IXТаємниця лісового озера
Я намалювала коло. Коло будинку росли квіти.
Край села стояла хата. Я люблю тебе, мій рідний край!
Восени зовсім не хочеться дощу, тому що й так стає прохолодно, часто
дме вітер, погода похмура й непривітна. Осінній дощ сумний та холодний.
Його краплі швидко збігають по листям дерев, а далі листя саме з жалем
падає додолу.
Осінній дощ показує нам, що літо закінчилося, а природа
готується до зимового сну. За стіною дощу десь угорі ховається чисте
небо й сонечко, якого так не вистачає в холодну пору року! Але у
природи немає поганої погоди, та навіть дощ залишає по собі одну
приємну річ – свіже повітря. Після дощу восени так легко дихається!
<em><u />А доця мамi?! Или мама доцi?</em>