Історичні пісні — це народні ліро-епічні твори, які присвячені знаменитій історичній особі, значній історичній події або безименному герою таких подій. Історічні пісні з'явились у 15-му столітті, коли український народ боровся з турецько-татарськими загарбниками. Багато історичних пісень присвячено визвольній боротьбі українського народу за часів Б. Хмельницького, стихійним селянським повстанням, тощо.
Вперше назву «історичні пісні» використав у середині 19-го століття Микола Гоголь.
Історічні пісні успадкували традиції як героїчного епосу часів Київської Русі, так і українських дум, з якими у пісень є чимало спільних рис.
Серед художніх особливостей історичних пісень - виражена епічністьтвору, однакова кількість складів у рядках вірша, поділення на строфи, чіткий порядок римування (за схемами «аабб» або «абаб»).Проте ж, найдавніші історічні пісні були не римованими.
Аналіз вірша «Одчиняйте двері»
Тема вірша: розповідь про насадження більшовицького режиму в Україні.
Ідея вірша: комуністичний лад не приніс Україні ніяких позитив змін, а приніс лише страждання, біль та нещастя.
Художні засоби:
Епітети: голуба блакить, горобина ніч, незриданними сльозами.
Метафори: наречена йде, всі шляхи в крові.
Неологізм: незриданними.
Рефрен: одчиняйте двері – 1 і 3 рядки першої строфи; одчинились двері – 1 і 3 рядки другої строфи.
Віршовий розмір: ˘ ¯<span> (</span>наголос падає на другий склад) – ямб.
Кохання між Остапом і Соломією
Мені дуже подобається читати твори І. Франка. Серед них є і казка “Фарбований лис”. Вона дуже цікава.
У цьому тексті головний герой лис Микита . Як на мене, він має багато плюсів. Звір мудрий, прудкий, спостережливий, обережний, терплячий, оптиміст. У нього можна повчитись деяких рис характеру, але не всі звички його хороші. В лиса я засуджую гордість, брехливість, хитрість, нечесність, егоїстичність, лицемірність, хвалькуватість. Це й призвело до таких наслідків, що лиса пошматували. Звір дуже схожий на людину, адже ми впізнаємо людські риси характеру.
Ось, що я можу сказати про лиса Микиту.Я рада, що І. Франко подарував нам такий шедевр.
Думку про посту Іванові Силі виношує карлик Піня.