<span> Нещодавно я прочитала книгу (Тореадори з Васюківки).Мені дуже подобаетося ця книга тому,що в ній розповідаеться про веселих хлопчиків пустунів,у яких завжди трапляються весель моменти. Цю книгу написав відомий письменник Всеволод Нестайко.Він народився1930 року 30 січня він написав понад 30 дитячих книжок,чимало з яких стали бестселерами.</span>
Школьные Знания.com
Задай вопрос из школьного предмета
5 - 9 классыУкраїнська мова 5+3 б
Твір на тему осінні турботи
Реклама
Следить Отметить нарушение Ніка2015 10.11.2014
Ответы и объяснения
ЛУЧШИЙ ОТВЕТ!
lollipopm
Lollipopm Новичок
У вересні та на початку жовтня природа пишна, яскрава: дерева змінюють зношене вже зелене вбрання на розкішні золоті шати, оздоблені яскраво-жовтими та червоними прикрасами. Спека минула. Стоять теплі ясні дні, погода м’яка, що так і хочеться блукати тихими вуличками та милуватися красою, що оточує тебе.Аж очі розбігаються від багатства кольорів! Зацвітають осінні квіти – айстри, жоржини, та й досі пливе в повітрі аромат троянд. У пору бабиного літа все навколо вкрите вигадливими сіточками-павутинням. І коли пройде легкий дощик, його краплі плутаються в них та виблискують на сонці, не змочивши творіння павуків.А потім осінь стає сумною. Поволі опадає листя з дерев, перетворюючись на м’який килим, що шурхотить під ногами. А якщо раптом вдарить хоч легенький мороз, більшість дерев роняють усе листя водночас. До наступної весни вирушають птахи у теплі краї. Стає холодніше, і тому не хочеться дощу, а дощить частіше й частіше. І вітер дужчає. Ще й сонце заходить усе раніше, на вулиці холодно та незатишно. І осінь, прощаючись з нами, непомітно переходить у зиму…
Одного разу прислівник розачарувався у собі.
- Я такий нудний, бо ж незмінний. Іменники , дієслова, прикметники - всі за чимось змінюються.
І вирішив він піти з країни Мови.
Одного дня прокинулися мешканці Мови, а прислівника вже й слід прохолов. Спробували говорити питати одне одного. Щось негарно виходить. Сказати куди піти не можуть (наліво, вгору, тут,там), почуття висловити важко (спересердя, ненароком, лагідно). Вирішили всі разом шукати.
Знайшли у полі самотнього та сумного, втішили та попрохали вибачення, що були неуважними. І до сих пір живуть разом щасливо.
тут трохи більше. Можна скоротити.
Скласти веселий діалог із власного життя пропоную так:
- Мамусю, в мене гарна новина!
- Яка ж, синку?
- Вчителька сказала, що за поведінкою я тепер не найгірший в класі.
- Нарешті, синку, ти взявся за розум та став сидіти на заняттях спокійно!
- Та ні, мамо! Просто в нашому класі з'явився новий хлопчик Артем, який ще більш непосидючий за мене! Тепір він - найгірший.
