Угар Вовк — тухольський боярин, якому князь пожалував землі Тухольчини. Вважає себе вищим за громаду і хоче насаджувати нові порядки. Відмовляється віддавати Мирославу за Максима бо вважає простого смерда недостойним боярської дочки. Видав монголам плани руської дружини напередодні битви на Калці, та знову стає зрадником, приводячи монголів до Тухлі. Портрет і зовнішність Тугара Вовка «…Був мужчина, як дуб. Плечистий, підсадкуватий, з грубим, чорним волоссям, він і сам подобав на одного з тих злющих тухольських медведів». Риси характеру Тугара Вовка а) підступність; б) хитрість; в) гордість; г) зарозумілість; д) корисливість; е) улесливість. Тугар Вовк — не щасливий. Батьків своїх не пам’ятає, втратив дружину, а пізніше й дочка відцуралася батька. Але в цьому Тугар Вовк сам винний. Його гордість, зарозумілість, зневажливе ставлення до народу, прагнення до влади знаходять вияв у його вчинках, перекреслюють батьківські почуття і хвилинне благородство (коли рятує життя Максимові). Тугар Вовк любить полювання, він дуже хоче кимось керувати, до того ж він — подвійний зрадник. Т. Вовк гірший за ворога, це зрадник, він виступив проти свого народу, пішов служити ворогам. І виправдання йому не може бути. Навіть тоді, коли Т. Вовк рятує Максима, якого хотів зарубати Бурунда, він не спокутує своєї провини перед народом. На прикладі боярина автор засуджує зраду і підкреслює, що в першу чергу зраджують свою батьківщину багатії, а справжніми патріотами є трудящі.
Тема історичних подій в Україні, зокрема козаччини та гайдамаччина, пронизують усю творчість Пантелеймона Куліша. Цей талановитий письменник висвітлює козацьке життя, історичні передумови виникнення козацтва як суспільно-політичної організації, явище гайдамаччини дуже детально та виважено. Цікаво, що його ставлення протягом творчого шляху змінюється кардинально - від захоплено-позитивного до критично-осудливого.Так у романтично-патріотичному ключі написаний твір «Січові гості». У ньому йдеться про відвагу та історію виникнення гайдамацького руху. «Січові гості» за жанром є оповіддю. Сюжет представляю собою розповідь-спогад старого козака про своє життя в контексті історичних подій. Ця розповідь має підґрунтя в реальному житті. Вперше Пантелеймон Куліш почув подібні спогади від поляка, що брав участь у походів проти гайдамаків. В своєму перекладі Куліш перетворив поляка на козака з багатим та суперечливим минулим, який наприкінці свого життя переосмислює свою життєву позицію та стає справжнім свідомим українцем. Цікавим моментом є також той факт, що Куліш зобразив гайдамаків у позитивному руслі, окреслюючи їхню роль, як борців проти пригнічення народу шляхтичами, тоді як в польському варіанті вони виступали в якості розбійників.Старий описує декілька збройних протистоянь, у яких сам брав участь, і поступово можна простежити формування його ставлення до гайдамацького руху. Крім того, оповідь рясніє цікавим зображенням шляхти, євреїв та їхнього характеру життя. Польська шляхта зображується лінивою, ні на що не здатною та жадібною, євреї – підступними ненависниками українського народу.Проблематика оповіді торкається суперечливої за оцінками ролі гайдамаків в суспільно-політичному контексті. Треба зауважити, що сам Пантелеймон Куліш відзначає неоднозначність ролі гайдамаків в житті України, і згодом його оцінка їхньої діяльності змінюється на негативну. Однак, Козаччина та гайдамаччина є невід’ємними сторінками української історії та заслуговують на належне вивчення, а твір «Січові гості» дуже добре ілюструє цей рух.
План:<span>1. Дитинство старого козака
2. Образ життя шляхти того часу
3. Історичні передумови виникнення гайдамаків
4. Бойові перемоги козаків
5. Участь козака у походах проти гайдамак
6. Висновки козака та його ставлення до гайдамаків</span>
Експозиція, зав'язка конфлікту, розвиток дії, кульмінація, розв'язка, епілог.
Період мовлення, тексту, що складається з одного чи кількох речень, пов'язаних між собою за змістом.