Іменник я-хто? Р.в.-мене-кого?
Клаптик-що?Р.в-клаптика-кого?
Олівець-що?Р.в-олівця-кого?
Учителька-хто?Р.в-Учительки-кого?
Я сьогодні з'їла смачний йогурт.
В шкільній столовій давали дуже смачний йогурт.
Як,напевно,всі люди,я полюбляю свій день народження.Його я святкую зі своєю родиною і друзями. Мама і бабуся готують смачні страви і солодощі.Тато з братом ставлять стіл,стільці.А я накриваю на стіл та організовую різні ігри та конкурси.Всі гості задоволені,бо кожний,хто приймав участь у розвагах,отримує нагороду.<span> Приходить час прощатися. Весеі,задоволені гості залишають мою гостину,а мені стає трішечки сумно,що так швидко і несподівано закінчилося свято</span>
Але тут з динаміка на столі почувся голос чужою мовою.
<span>Опис теми: Жіноче літо, теплі деньки й ранима краса осінньої природи лісу. Художній опис картини Левитана "Золота осінь".</span>Золота осінь.Пейзажі Исаака Левитана часто називають шедеврами. Він не просто зобразив знайомі многим пейзажі. Іноді говорять: "Художник оспівав красу природи". Це вираження означає, що у свої картини він вклав всю силу любові. Картини Левитана дійсно повні любові до рідної природи. Вони схожі на гарну музику й на витончену поезію. Дивлячись на картину Левитана "Золота осінь", згадуєш і музику російських композиторів, і кращі рядки російської поезії про осінь. "Очей зачарування", "у багрець і золото одягнені ліси" - ці слова Пушкіна дуже підходять до "Золотий осіни".На полотні ми бачимо характерний російський пейзаж. Спокійний день у середині осіни. Сонце світить, але вже не так яскраво. Перед очами відкривається російський простір: поля, гаю, ріка. Синє з білими хмаринами небо на обрії сходиться з лінією лісу. Вузька річка з невисокими берегами перетинає картину вертикально, допомагаючи ока глядача побачити перспективу. Чіткими вертикальними мазками художник показує рух водиПеред нами березовий гайок. Береза - дуже мальовниче дерево. Левитан, як і багато художників, любив берези, часто зображував їх у своїх пейзажах. Осінь уже офарбила природу у свої осінні кольори: жовтий, золотавий жовтогарячий. Вони такі яскраві, що спочатку здається: вся картина написана різними тонами жовтого кольору. Але це лише на перший погляд. Придивившись, ми бачимо, що й трава на передньому плані ще зелена, тільки початку жовтіти. І далеке поле, за яким видніється кілька сільських будинків, ще зелене. І гайок на правом бережу ще бадьоро зеленіється<span>Але наша увага прикута до саме до жовтих берізок. Їхнє листя тріпотить на вітрі, переливається як золото в сонячному світлі. У пейзажі немає сумуй, навпаки, настрій умиротворене, спокійне. Це золота осінь. Вона зачаровує красою</span>