Я дивлюсь на вас,
мамо,
Бо душа ваша — яблуня
Золота, золота...
Бо квітує в ній сонячно
Доброта.
М. Косякевыч
Мати... Красу жінки-матері оспівували з давніх-давен. їй присвячували вірші, поеми, пісні. Художники змальовували її неповторну чарівність. Скільки чудових зображень жінок з малим дитятком на руках! Скільки в погляді матері ніжності, тривоги за майбутнє її рідної крихітки! Так ясно і просто каже прислів'я про те, що мати — це людина, яка найрідніша у всьому світі: "Нема цвіту пишнішого, як маківочка, нема роду ріднішого, як матіночка". Ні за які скарби не придбати матір. Яскраво свідчить про це народна творчість: "Нема того краму, щоб купити маму", "Матері не купити, ні заслужити".
Моя матуся. Це струнка, звичайна, проста жінка. Така приємна у розмові. Без нарікань на долю, без жалів. Як подих вітру. Лагідна така! А якщо і зробить зауваження, то чемно, тихо, ввічливо. "Материн гнів — як весняний сніг: рясно випадає, та скоро розтане".
Як приємно, відчуваючи тепло материної руки, її подих, ніжно пригорнувшись до її плеча, розповісти про свої мрії, поділитись роздумами про прочитану книжку, довірити все те, що хвилює і бентежить... Вона порадить, заспокоє, втішить і підбадьорить.
"На сонці тепло, а біля матері добре". Коли часом я хворію, то моя мила ненька хвилюється, піклується про мене з особливою увагою. "У дитини заболить пальчик, а в мами — серце":
Люблю, коли мама
Для мене співає.
Із мамою вдвох
Сумно нам не буває... Люблю свою маму, —
Ви, певне, так само,
Люблю вже за те,
Що вона — моя мама!
Ю. Михайленко
Хай довгими будуть твої літа, душа твоя хай не старіє!
Я дуже люблю ходити у походи. Це захоплення я перейняла у своїх близьких друзів. Це дуже цікаво, тому що з кожною новою подорожжю я відкриваю для себе щось нове. У минулому місяці я вирішила зробинити невелику мандрівку за місто разом з родиною. Хоча вже було холодно, та я отримала багато вражень від зимових пейзажів та покаталася на лижах. Під час катання ми зустріли багато пташок, які з захопленям шукали у пухнастому сніжку поживу та лісову красуню - білочку. На зворотньому шляху ми втомлені весело обговорювали мандрівку і пили теплий чай. Зима - найчарівніша пора року, тому я так ціную цю подорож.
Сонце-підмет
Світило-присудок
Зігрівало-присудо
Суниці-підмет
Рясніють-присудок
<span>Восени у їжака мало поживи. Заховалися у землю черв’яки, ящірки, змії, вужі. В погожі дні осені готує собі їжачок тепле зимовище. Вночі і вдень тягне в нору сухе листя і м’який лісовий мох. За літо і осінь їжаки під шкірою запасають багато жиру, тому взимку можна відпочивати. Запасів він на зиму не робить, тому що взимку спить і їжа йому не потрібна.</span>
