Ой зайшов учитель в клас
і питає що у вас?
А я сильно ризкував
бо по парті малював
Ось і практиканток до нас привели
Ми одну із них випадково до інфаркту довели
я отримала сьогодні на контрольній двійку
Ах учитель дорогий постав хоча б трійку
Ідея - дати зрозуміти що життя не легке,тема - важкість життя
Омелько — працьовитий селянин, виснажений панщиною. У нього здорові, загорілі, жилаві руки, сухорляве і бліде обличчя. Ставши хазяїном, Кайдаш продовжує багато працювати. Набожність уживається в ньому з пияцтвом. Нерідко з церкви він звертав у шинок запивати «давнє панщане горе». Письменник майстерно передає, як втрачається межа між виявами забобонності Кайдаша і хворобливого стану його психіки від постійного перепою. Такий Кайдаш не смішний, а викликає глибоке співчуття. Його слабкості Нечуй-Левицький пояснює соціальними факторами, хоча й не наголошує на них, а зосереджується на розкритті самого характеру в його індивідуальних виявленнях. Отже, ідеал «господаря-хлібороба» не міг зреалізуватися під час кріпаччини. З повісті «Кайдашева сім'я» видно, як важко й неоднозначно він відроджувався в посткріпацьких умовах, коли довгі часи безправ'я, безземелля знищили інстинкт господаря.
<span><span>Ластівка – це невеличкий гарний птах. У неї цікавий чепурний окрас – пір’я темно-синє та біле, так що в польоті знизу ластівка нагадує маленький літак. Голівка в ластівки темна, з маленьким гострим дзьобом, а очі чорні, блискучі. Вона має незвичний подвійний хвіст, а на шиї в неї красива прикраса – пляма червоного кольору. коли ластівка летить, вона підбирає свої лапки до білого животика. Вона легко та елегантно планує в повітрі, хапає на льоту різних мошок, щоб віднести до гнізда та нагодувати пташенят.
</span><span>Мені подобається спостерігати, як ластівки кружляють біля стріхи, будують гніздечка та годують пташенят. У ластівок довгі гострі крила, маленькі лапки та роздвоєний хвіст. Пір’я в них двокольорове. На животикові та на внутрішній частині крил воно біле, а на голівці та по краях крил чорно-синє, блискуче. На груді ластівки мають червону плямку, яку носять гордо, наче орден. На льоту вони хапають мошок своїм невеликим гострим дзьобиком</span></span>
<span> Пройдуть роки. Життя героїв складеться по-різному. Дядько Чепіжний впаде у одну з ям, які викопував для звірів. Він теж буде немічний і , можливо, почне співчувати старому вовкові. Настануть спокійні дні для Сіроманця, він житиме у Сашка. Сусіди, бачачи лагідний характер вовка, перестануть боятися його. Галя стане ветеринаром. Вона залишиться працювати у рідному селі. Лікуватиме хворих тварин. Сашко вивчиться на лісника. Здійсниться його мрія. Він зі своїм Сіроманцем стане надійним захисником і охоронцем лісу.</span>