Солнечные лучи пробились сквозь тучи. Снег начал таять от солнечного тепла. Птички прилетают и прилетают. Солнце смеется вместе с детьми, которые выбегают на улицу, что бы попрыгать в лужах, или просто погулять. Где-то поют свою очередную песню воробьи, прыгая на ветках деревьев, которые уже покрылись маленькими бутончиками. Совсем скоро всё будет зеленеть.
Весна, это время когда вся природа просыпается и оживает. Прекрасный праздник ждет девушек в первый месяц этого времени года. Потом шуточный праздник, весь день будут царить смех, веселье и счастье.
За хронологією :
1)Карфаген ( там була Дідона)
2) Острів Сицилія
3) Кумська земля
<span>4) Царство Латина </span>
Людське життя... Неповторне та звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин.Люди, їх мільйони... усі вони зовсім різні й чимось неповторні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.Так, життя кожної людини - це стежина, устелена жовто-гарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними та чорними тонами, як у цій пісні «червоне - то любов, а чорне - то журба».<span>Бо й справді, кожне життя дається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки-пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері-землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим.</span>
Доброго дня пане Журден. Я б хотіла вас попросити стати розумнішим і перестати домагатися грішми статусу міщанина.
