<span>1. Протягом місяця в установу надійшло чимало скарг. 2. Йому було вручено вітальний адрес. 3. Журі підвели підсумки конкурсу. 4. Поїзд під’їжджав до Ташкенту. 5. Завідуюча скликала колективу на нараду. 6. Близько семидесятків абітурієнтів успішно склали вступні іспити. 7. Провідник зайшов у вагон і запропонував свіжі газети і журнали. 8. Голова уряду прохав депутатів прийняти розумне рішення. 9. Лист прийшов з місць не таких віддалених. 10. У Одесі відбувся фестиваль сучасної пісні. 11. Він обіймає цю посаду одинадцять років. 12. Чимало студентів заборгувало книжки в бібліотеці.</span>
Зимою- дуже весело! І тому багато розваг.Наприклад :кататись на санчатах, гратися у снежки, ліпити снігових баб.Діти дуже полюбляють зимові розваги і тому на усяких скользанках та горках дуже багато дітей.А ви пам`ятаэтете своэ дитинство ?Ні тож згадайте і вам бууде дуже приємне!
Падала в буйні трави,
І нікого не зустрічала навколо,
Тільки на солодких Отава
Кінь паслася. Мені хотілося на ній
У вільні степи помчати,
Геть полинути від образ і друзів,
І назавжди там залишитися.
Я приносила коню рафінад,
Гладила темну гриву,
Він мені дарував гордий полум'яний погляд,
І був, як диявол, красивим.
Якось під вечір, під пісні цикад,
З конем я говорила,
Про світ земний і про дідусів сад,
Що всією душею любила.
Мені так хотілося його за вуздечку
Взяти, відвести до старої груші,
Дитячого серця довірити мрію -
Кінь так умів серце слухати!
Чув він душу, її розумів,
І своєю мордою холодної
Руки мені ніжно в тиші цілував,
Сам бути мріючи вільним.
Кінь був прив'язаний мотузкою до стовпа,
І мені здавалося, він плаче,
І я вирішила - йому допоможу,
Просто - не вийшло інакше.
Довго в той вечір кухонним ножем
Я розрізала мотузку,
Було трохи страшно, і в дитячій душі
Трепетно було, ніяково.
Я відпустила на волю коня!
Він мені заіржав, посміхнувся,
Мордою своєї вдячно в мене
Прямо з розгону уткнувся.
Ну а потім поскакав, як шалений,
Трави збиваючи підковою ...
Тільки потім він знову був зі мною,
Реготом зустрічаючи день новий.
Я ж не знала, що кінь поскакав
До будинку, де жив він, рідного,
Просто господареві вірним він був,
Видно, не міг по-іншому.
Тільки в той вечір, коли в темряві
Мчав він з диким захопленням,
Раптом осяяння підійшла аж до мене -
Я адже дружила з Пегасом!
Сину Дмитре, брате Андрію, куме Іване, племіннику Федоре, добродію Петре, друже Сашко,