він художник хоч куди-
сітки створює завжди
а тоді сидить та слуха-
чи не втрапить туди муха?
вириватися не слід!
з*ість він муху на обід(павук)
2.на дереві все грається
у гору підіймається
кривляється, чіпляється
на хвостику гойдається
а зветься це малятко
веселе(мавпенятко)
3.ось на пасовищі тваринка
м*яка, пухнаста, мов хмаринка
вона нам вовною дає
турботу і тепло своє(овечка)
П1д час в1дпочинку в л1с1-
не ламати г1лки дерев, та кущ1в
не кидати грудками в пташок
не см1тити на галявин1. де в1дпочивав
не розпалювати вогнище в л1л1 при в1трян1й погод1
не шкодити зв1ряи 1 птахам, не ловити 11х
Не зщалишати п1сля себе непогашене багаття
Не збирати 1 не зр1зати кв1ти . занесен1 в Червону Книгу
Не п1дн1мати шум 1 гам. щоб не сполихати птах1в 1 зв1р1в.
ДНІПРО-СЛАВУТАПісля перемоги над печенігами великий князь Святослав повертався до Києва. Їхав лівим, пологим берегом. На зустріч із князем виходило населення й уклінно вітало відважного витязя. Кожний уважав за честь щось подарувати своєму оборонцеві: хто щит і меч власної роботи, хто шмат домотканого полотна, хто жбан із медом. А один сіромаха не мав нічого. Метнувся він до Славутича, набрав у пригорщі води і приніс князеві: «Прийми, князю, цю дніпрову воду, чим багаті, тим і раді».Суворий князь зворушено дивився на це незвичайне підношення. Опам’ятавшись, він звелів слугам принести золоту чашу, щоб прийняти безцінний дар. «Вода дніпрова священна, за неї ми на брані голову покладемо»,— сказав він.<span>Відтоді золотий кубок із дніпровською водою завше стояв у княжому теремі на почесному місці.</span>
Доля зле жартує з тим , хто сподівається задарма вік прожити .