Осiнь!(iменник).Яка вона(займенник) прекрасна(прикметник)
<span>чорн<u>о</u>зем,</span><span>носор<u>і</u>г,</span><span>гор<u>и</u>цвіт,</span><span>пройд<u>и</u>світ,</span><span>півк<u>о</u>ло, півм<u>і</u>сяць,</span><span>пів<u>а</u>ркуша, півгод<u>и</u>ни, півд<u>ю</u>жини, півкарб<u>о</u>ванця, </span><span> пів’<u>я</u>блука; напівавтом<u>а</u>т,</span>важкоатлетичний,чорноземний,лісостеповий,військовозобов'язаний, військовополонений,сизокрилий, рудоволосий, п'ятипроцентний, шестиповерховий,кисло-солодкий,блідо-рожевий,<span>вічнозелений.
</span>
Чего что за бред набор слов
-Привіт, Соню!
-Привіт, Катерино!
-Як брат?
-Все чудово!Я також.
-В мене також все гаразд.
-Зрозуміло.Тобі вже придбали цуценя, як ти хотіла?
-Звичайно!Він такий гарний.Його звати Джек.
-Покажеш мені Джека, коли я до тебе прийду в гості.
-А приходи до мене завтра о 3 годині!
-Авжеш!
-Тоді до зустрічі!
-Бувай!
<span>Я чую мами пісню колискову, </span>
<span>Хоч йдуть невпинно зграєю роки… </span>
<span>А на стіні у хаті, як підкови, </span>
<span>Як крила птахів – білі </span>рушники<span>. </span>
<span>Вона з любов`ю кожен вишивала, </span>
<span>А за вікном – і місяць, і зірки… </span>
<span>Молилась Богу, шила і співала, </span>
<span>І птахи оживали з-під руки… </span>
<span>Складала чемно хрестики крилаті, </span>
<span>Червоні, білі, сині, – золоті! </span>
<span>І стільки їх було у нашій хаті, </span>
<span>Таких я більш не бачила в житті. </span>
<span>На рушниках тих мальви оживали, </span>
<span>І маки, і жоржини, й сокирки… </span>
<span>І серед них – птахи її співали, </span>
<span>Здавалось, з неба падали зірки… </span>
<span>Ті рушники у хаті – наче диво, </span>
<span>Вони з стіни до мене гомонять. </span>
<span>Із ними в хаті затишно й красиво, – </span>
<span>Неначе в душу </span>зграями<span> летять… <u>Не сама сочиняла!</u></span>