Украинська мова. Захарийчук 4 клас
Вулиця мого дитинства
У кожної людини є найдорожчі місця в житті. Для мене—це вулиця, на якій я виросла. Зараз живу далеко звідти, але завжди пам’ятаю про неї і повертаюся туди.
Це маленька затишна зелена вулиця носить назву «Соборна». Духмяні грона білих акацій, п’янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів - такою запам’яталася моя вулиця.
Наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. У маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.
Запам’ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. Де-не-де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах.
Нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. Початок її веде від Дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам’ятником — гордим вітрильником. У кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею Слави.
Яка краса на Соборній восени! Дерева стоять у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадає додолу. Йдеш по ньому, наче по прекрасному м’якому килимі. З Дніпра доноситься свіже повітря. Відчуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. Такий мій рідний куточок у Херсоні — вулиця Соборна
Відповідь:Мама і тато змалку привчали мене правильно поводитися за столом: не класти на стіл лікті, користуватися виделкою та ножем, тощо. Мама завжди казала, що культурна людина і їсти буде культурно, навіть коли їсть на самоті. Цього року батьки вирішили відсвяткувати мамин день народження у ресторані. Тато заздалегідь заказав столик у ресторані "Театральний", що неподалік від театру.
Ми зайшли до ресторану, залишили верхній одяг у гардеробі та пішли до залу, де нас зустрів мертодотель. Він показав нам наш столик, де вже лежало меню. Ми почали вибирати страви. Коли ми визначилися з вибором, до нас підійшов офіціант і ми зробили заказ. Поки ми чекали на страви, ми слухали музику: у залі грав справжній джаз-оркестр. Тато й мама були у захваті, і навіть мені сподобалося кілька композицій, хоча я джаз не дуже люблю.
Їжа була дуже смачною. Ми їли, нікуди не поспішаючи, слухали музику та розмовляли. Потім тато побачив свого колегу, який теж прийшов зі своєю дружиною до ресторану. Тато й мама запросили їх за наш столик, щоб поспілкуватися. Виявилося, що ця пара святкувала річницю свого одруження. Ми їх привітали з цієї нагоди. Потім мама по секрету мені розповіла, що дружина татового колеги їй сказала, що я добре вихований, і ій було дуже приємно це почути.
Крім подарунка, тато купив нам всім квитки в театр, і після обіду ми пішли на виставу. Того дня давали "Гамлета". Ось так батьки мене привчають до культурної поведінки. Я дуже вдячний їм за це.
Пояснення:
Тому що
Простити- це найважче рішення для багатьох.
У мене є багато вільного часу. Тому я полюбляю використовувати його з користю. Наприклад, останнім часом я займаюсь комп'ютерними технологіями. На вихідних планую очистити від пилу свій комп'ютер. А також допоможу своєму другові. Отож, у мене нове хоббі. Я почав захоплюватись комп'ютерними технологіями.