<span>Певно, на глибинних струмках народних традицій умілості й досвіду трудового люду викладають …ярмлен..я своїх криниць талановиті майстри народної творчості. Хтось із них може ходить в яр весною, коли ще сплять вербові котики, до того місця, де вперше ще в дитинстві побачив, як тут на очах заструмувала водиця згадує, як збагачували її на загіночику його закоцюблі пальці, а потім пускали в прибулій скаламученій воді човники із сірникових коробочок. </span>
Душе моя, Чого ти сумуєш? Душе моя убогая, Чого марне плачеш, Чого тобі шкода? - поема "Сон"------------Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами? - вірш "Думи мої"----------------
Привітай же, моя ненько, Моя Україно, Моїх діток нерозумних, Як свою дитину. - вірш "Думи мої"----------
Брате мій, з тобою Ми давно вже кохаємось, А я й не сказала, Як була я людиною, Як я мордувалась - вірш "Лілея"
__________________________________
"Причинна"
"реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі..."
"І блідий місяць на ту пору
Із хмар де-де виглядав.."
Ввевері у вікні горів згаслий світ. Це склад іграшок. Я придумав казочку. Я сказав мамі про біль у животі.
Мелодичні: кохання. сонечко, серденько, янголятко, колисанка, мальви, тополя...
Поетичні: чарівна, рідна, заквітчана, дзвіночок, струмочок, вишиванка, калина, писанка...
Ніхто вченим не родиться
нужно учится чтобы быть умным