Метафори: «серденько моє», «очі вкоротили вік», «очі навчились зводить людей». Епітет: «пісня люба… мила», «очі дівочі темні… ясні». Повтори: «…очі, очі, очі…». Порівняння: «темні, як нічка», «ясні, як день». Звертання: «Ви ж мені, очі…».
Тема: заклик автора <span>до дна випити чашу щастя від молодості й кохання, тим паче, що щастя — надто швидкоплинне, на прикладі приходу весни.</span>
Ідея: ми маємо насолоджуватись кожним прожитим днем, кожною хвилиною, цінувати життя.
Епітет — це слово чи словосполучення, завдяки особливій функції в
тексті, допомагає слову набути нового значення або смислового відтінку,
підкреслює характерну рису, визначальну якість певного предмету або
явища, збагачує мову новим емоційним сенсом, додає до тексту певної
мальовничості, насиченості.
Тематика поеми «Енеїда» І. Котляревського
У поемі Вергілія йдеться про те, як у героїчних походах, морських пригодах з волі богів троянці здобували землі латинян, а Еней — син богині Венери і смертного Анхіса — створив царство, що пізніше стало Римською державою. Такий міф про божественне походження царів був вигідний римським імператорам, бо підкреслював їх право на незмінну родову владу. Боги у поемі Вергілія всесильні і керують долею людства. Котляревський, навпаки, наділив богів та імператорів людськими вадами, такими як: хабарництво, пияцтво, заздрощі та зрадливість і т. ін. Наприклад, бог вітрів Еол — бахур, Нептун — хабарник, Зевс — п'яниця, Венера — «шльоха», Цірцея — «дуже злая до людей», цар Латин — «скупиндя». Героїчну поему письменник перетворює на комічну, а драматичні ситуації — на кумедні. Наприклад, Юнона у Вергілія — велична богиня, дружина Зевсе, у Котляревського вона — лише мстива жінка, «суча дочка».
Не оминув своєю увагою ловт і представників офіцерства, бундючних і пихатих, жорстоких у ставленні до солдат. Яскравим представником цього прошарку суспільства у поемі є князьок Турн.
Ответ:
• Введение: главные лица, место действия, время, погода, и т.д.
• Первичное действие: что послужило началом.
• Развитие сюжета: события, ведущие к кульминации или поворотному моменту.
• Кульминация: наиболее интенсивный, поворотный момент истории.
• Завершение действия: заключение истории.
• Развязка: окончание истории с решением центрального конфликта или нет. Вам нет необходимости писать рассказ по указанному порядку. Если у вас есть идея для окончания, запишите ее. Оттолкнитесь от начальной идеи (не обязательно начало истории), и спросите себя: "Что будет дальше?" Или "Что было до этого?"
Объяснение: