<span>1)Якщо твої плани розраховані на рік – сій жито, якщо на десятиліття – саджай дерево, якщо на віки – виховуй дітей.
</span><span>2)З дітьми багато клопоту, та без них – і світ немилий.
</span>3)<span>Як не навчить батько – не навчить і дядько.
4)</span><span>Живемо не батьками – помремо не людьми.
5)</span>Щоб змінити дитину її потрібно любити,- вплив буде пропорційний кількості любові.
<span>6)Виховуємо хлопчика – формуємо людину, виховуємо дівчинку – створюємо всесвіт.</span>
<span>Східний вітер,зів'яле листя,зриває листя,злітає додолу,схиляються до землі,поступово стихає. </span>
Любив Ярослав книги, читав їх часто і вдень, і вночі, і зібрав скорописців багато, і перекладали вони з грецького на слов’янське письмо. Написали книг вони велику силу, ними повчаються віруючі люди і тішаться плодами глибокої мудрості. Начебто один хтось зорав землю, а другий посіяв, а інші жнуть і споживають багату поживу, –так і тут: батько всього цього Володимир, він землю зорав і розпушив її, тобто просвітив християнством. А син його Ярослав засіяв книжними словами, а ми тепер пожинаємо, приємлемо серцем книжну науку.<span> Велика користь від навчання книжного. Книги – мов ріки, які напоюють собою увесь світ; це джерело мудрості, в книгах – бездонна глибина; ми ними втішаємося в печалі, вони – узда для тіла й душі. В книгах – світило мудрості, а про мудрість сказано: люблячих мене – люблю, а хто дошукається мене – знайде благодать. І якщо старанно пошукати в книгах мудрості, то знайдеш велику втіху і користь для своєї душі. Бо той, хто часто читає книги, той веде бесіду з Богом і наймудрішими мужами. Ярослав же, як ми вже сказали, любив книги, багато їх написав і поклав їх у церкві святої Софії, яку сам збудував.</span>
<span>Нарешті настала весна.По річкам течуть струмки.Вони так течуть,ніби граються між собою.Мені це цікаво.Я зрозумів чому вони так течуть.Тому що це весняний струмок.Якось вечером я вийщов на вулицю подивитися на стумок.Він був такий яскравий!Я задивився.Побачив закат який світить прямо на струмки.І вони відбивалися черовоним кольором,І як сонце зщезло струмой затишився.І я промовив:
-Оце так!</span>
Якщо м'який приголосний стоїть НЕ МІЖ ДВОМА ГОЛОСНИМИ, то подовження не відбувається: листя, передмістя, запястя, тертя.
(жи тт я - м"який [ т'] стоїть між двома голосними)
