Над моїм вікном ластівки звили собі гніздо. По крихітці носили вони в дзьобах мокру глину. Потім я побачив їх задумливі палеві голівки, срібно-чорні оченята. Ластівки зігрівали гніздо.
Та одного разу трапилась несподіванка. Замість ластівки я угледів у гнізді горобця. Він витріщив свої жовті очі, настовбурчився весь, почував себе господарем. Він був непорушний і гордий.
Ластівки злетілися з усіх дворів, кричали, кружляли, плакали... і почалося щось неймовірне. Ластівки прилітали з мокрою глиною у дзьобах і закладали вихід із гнізда. Вони вирішили ув'язнити горобця. Замурувати його навіки.
Уже ледь-ледь видно його голову, уже тільки очі поблискують з глибини гнізда.
Така була розплата (За В. Земляком).
Каждый человек должен иметь желание и идти к своей мечте.
<span>НЕправильно побудовано речення:
В) Зрозумівши свою помилку, мене мучило почуття провини.
11. Підійшовши ближче, хлопці побачили у дворі велику черешню.</span>
Твір-роздум на тему "Своє рідне - своєрідне":
Батьківщина - це край, у якому ми народились, зросли. Це рідна країна, де живуть наші батьки, з якою нас багато що пов'язує. Моя рідна держава - Україна. Це самобутня та незалежна країна, яка має свої характерні особливості.
Кажуть, що своє рідне - своєрідне. Що ж це означає? Рідною є країна, в якій народилась та виросла людина. А своєрідна - це та, що має характерні особливості, не схожа на інших. Я вважаю Україну незвичайною, оригінальною. Тобто не тільки рідною, а й особливою.
Ця адреса від моєї колишньої подруги, коли грала в дитинстві.
Скажи будь ласка, свій адрес і я прийду до тебе завтра.
А ти знаєш адресант Марії?Зараз згадаю і скажу свій адресат