Всі люди у світі прагнуть бути щасливими. Та не кожному це вдається.
Я думаю, що людина -- коваль свого щастя. Тільки працьовита,чесна,добра,щира людина може вважати себе щасливою. Не почуває себе щасливим той, хто нічого не робить, а сидить склавши руки. Григорій Сковорода навчав: "Щасливий, кому вдалося знайти щасливе життя, але щасливіший, хто вміє користуватися ним".Я б додала до цього афоризму,що треба щастя здобути. Багато чого залежить від самої людини: яку вона здобуде освіту, на яку роботу влаштується, яких друзів обере, яку сім'ю буде мати. Адже доля підкидає нам певні негативні "сюрпризи",які викликають образу, розчарування, то можуть опуститися руки.Допомагає подолати всі перешкоди праця,навчаня,друзі і сім'я.
Отже, кожен з нас сам кує своє щастя.
Наверное "вода" только я не очень уверена ))))
Пользовательского поиска
Поиск
Твір за поезією В. Симоненка «Ти знаєш, що ти людина?»
Твір розміщено в твори з української літератури від Tvir в Пятница 3 декабря
Мабуть, немає людини, яка б не замислювалася над питаннями: чи так вона живе? Чи гідна називатися людиною? Що залишить після себе нащадкам? Замислююся над цим і я…
Думаю, що людина відрізняється від інших створінь природи духовністю, здатністю до розуміння і всепрощення. Звісно, що кожна особистість — неповторна! Але вважаю, що завдання кожного —робити світ навколо себе добрішим, більш гуманним, допомагати ближнім, довіряти, розвивати свої творчі здібності, поважати інших. Ми всі прагнемо жити комфортно. А душевний комфорт можна мати тільки тоді, коли сам робиш добро й у відповідь отримуєш таке ж ставлення від інших. Думаю, що зло й ненависть спустошують людину, а значить — частково знищують її.
Нещодавно на уроці літератури ми вивчали вірш В. Симоненка «Ти знаєш, що ти — людина?», де поет розкрив місію людини на землі: творити добро, жити за законами моралі, поважати й цінувати неповторність людської особистості
У гостро сатиричній байці «Олениця та Кабан» Григорій Сковорода засуджує пихатість та прагнення до титулів та інших зовнішніх ознак високого статусу. Коли Олениця називає кабана паном кабаном, той ображається і каже, що одержав титул барона. На то Олениця йому відповідає, що «Ми, прості, судимо не за одягом та словами, а за справами». Одержавши титул, Кабан так свинею і залишився, і вчинки його суто свинячі. "Який нечистий їм нашептав на вухо, що ім'я та одяг змінять їхнє буття, а не життя чесне, гідне чину?" - риторично питає Сковорода і цитує грецьке прислів'я: "Мавпа є мавпою і в золотім уборі".
Все изложено в ниже прикреплённом рисунке