Покотилися клубочки шукати річечку.
покотилися клубочки до струмочка
1) Записи:
пис - корінь
за - префікс
и - закінчення
запис основа слова
2) Літній:
літ - корінь
н - суфікс
ій - закінчення
літн - основа слова
3) Пролісок:
ліс - корінь
про - префікс
ок - суфікс
пролісок - основа слова
4) Слониха:
слон - корінь
их - суфікс
а - закінчення
слоних - основа слова
Вона така маленька, скромна, в лісі вона ніби ховається під деревами серед трави. Не одразу її і побачиш. Шукаєш-шукаєш, і несподівано перед очима відкривається галявинка, вкрита крихітними білими дзвіночками. Вони такі ніжні, тендітні, а візьмеш їх у руки і відчуєш казковий аромат. Маленький дзвіночок пахне лісом, весною. Якщо зібрати маленький букетик, конвалії будуть довго тішити своєю красою і пахощами.
"Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі", - пише поетка сучасності Ліна Василівна Костенко. Свій перший вірш я написав про Україну. В ньому я возвеличив незламність і волелюбність українців, описав гори, ріки і полонини. Він ще не такий досконалий, але написаний від щирого серця.
Далі я почав писати вірші різножанрові. Про що б я не писав - природу, тварин, людей, світ - я зрозумів, що вся поезія оповита серпанком загадковості. Вірш є прикладом майстерності, яка досягається завдяки великому таланту та непосильній праці, самовдосконаленню.
Для мене поезія - наче ковток свіжого повітря, друге дихання. Коли я вперше прочитав вірші Ліни Костенко, я був приємно вражений силою її таланту, адже кожен рядок написаний серцем.
Я хотів би стати відомим письменником у майбутньому, щоб бути істинним сином свого народу, може, навіть, послідовником Ліни Василівни. Я осмислюватиму все, що накопичено й вистраждано століттями несвободи, боротьби, перемог і поразок, щоб нічого не розгубити в нелегкій дорозі в майбутнє тисячоліття. Мені байдуже, чи стану я популярним поетом, головне - ніколи не зважати на кон'юнктуру і писати найчесніші, найбезстрашніші поетичні твори.
Ну ось ці із зарубіжної
1. Над степом місяць стоїть, високий. Обледенілі дерева в його промінні блищать, тільки трохи притьмарившись, все ж таки ніч.
2. Приїхавши у село, нас чекала цікава пригода.
3. Сидіти склавши руки.
4.Ми працювали не відпочиваючи.
5. І полем, степом ідучи, свого ти сина закриваєш.