Був у нашому селі скляр. Це був невисокий худий чоловічок з маленьким, ніби зібганим у кулачок обличчям. Те дрібне личко по самі очі заросло густою щетиною. Тому, хто бачив скляра вперше, здавалося, що він тримає в зубах широку щітку. Очі, як і годиться скляреві, були наче відлиті з надзвичайно прозорого скла.Роботи скляреві ніколи не бракувало.Славився він умінням так ставити шибку, такою замазкою прикріпити її, що вже й рама потрухлявіє він часу, а скло тримається, як припаяне.Коли скляр працював, його дрібне заросле обличчя ставало поважним і урочистим, а очі сяяли. Склив він швидко і вправно.Перед тим, як приступити до роботи, скляр завжди скидав шапку, хоч би який мороз не був надворі. Він обережно брав величезні шматки скла, відмірював, не користуючись лінійкою, проводив алмазом. Тоді тихенько постукував уздовж тієї лінії, злегка натискав пальцями. Трісь! Шибка була готова.Вставивши шибу, скляр трохи відходив, схиляв голову набік і дивився. Прозорі його оченята сяяли такою неприхованою втіхою, що всі навколо проймалися шанобливим і урочистим настроєм.Незабаром у селі закінчили будувати нову школу. Біля її високих і широких вікон скляр не працював, а священнодіяв. Уночі дві шибки хтось побив. На землі видніли блискучі скалки, валялися дві цеглини.<span>Підійшовши уранці до покалічених вікон, скляр оніміло застиг. Повільно нагнувся, підняв цеглину і раптом заплакав. Моторошно було дивитись, як плаче доросла, стара людина, навіть не витираючи сліз, що зависали на густій щетині. </span>
Петро кволо повертався до хати. (Присл. Кволо) Ми вирушили у дорогу рано-вранці. (П. Рано-вранці). Діти довго сперечались. (П. Довго) Маринка радо зустрічала гостей. (П. Радо) Дітям було весело. (П. Весело)
Між листям зашелестів густий рівний дощ. Хмара сіяла. Сіяла -- щедро, не жалуючи. За всю історію спостережень метеорологічна служба не фіксувала такої кількості опадів.
Зима в этом году вышла снежная - все дороги замело, крыши домов укрыты снегом. Да и редкое деревцо стоит, не покрытое инеем. А вдалеке виднеются горы. В окнах горит свет - редкий прохожий сейчас выйдет в такую красивую, но холодную погоду. Хотя, кто то и осмелился - вон, видите - там тропинка протоптана, до самого домика. Или может это кто-то забыл дров набрать для печки? Или собирается разжечь камин и попить кружку-другую горячего чая с родными.