Із самого раннього дитинства я мріяв про собаку. І от моя мрія збулася. Батьки подарували мені песика. Він весь білий з невеликими чорним плямами. Його порода - далматин. Я назвав собаку Флюком. І з тих пір ми стали нерозлучними друзями.
Минув час і нині Флюк вже дорослий собака. Він дуже звик до мене. Одного разу у лісі нам зустрілися дві величезні вівчарки. Вони накинулися на Флюка і повалили його на землю. Але, на щастя, прибіг лісник і відігнав своїх собак. Флюк відчув себе переможцем і гордо підійшов до нас.
<span>Я радий, що в мене є собака, мій вірний надійний друг.</span>
Хороший коваль може кувати, а поганий лежати
2. Звинувачення в суді.
3. Кожен керівник установи має індивідуальний графік роботи.
4. Треба написати до завтра свою біографію;
5. У травні передбачаються тривалі холодні дощі;
6. На згадку про зустріч гостям подарували сувеніри;
7. Лейтмотивом переговорів керівників сусідних держав було поглиблення та розширення взаємовигідного співробітництва;
8. Слідство зайшло в глухий кут;
9. На кафедрі української мови збереглася одна вакансія.
Звісно коли я виросту, я буду стильним і модним. Може буду носити порваті джинси за останнім трендом... Може навпаки буду носити костюм, буду дуже голантний! Але зараз мені важливо тільки, щоб було комфортно.
Але я буду модним!
Прийменник
Правопис прийменників
Похідні прийменники пишуться разом, окремо й через дефіс.
Разом пишуться:
а) складні прийменники, утворені сполученням одного або двох (іноді — трьох) прийменників із будь-якою частиною мови: внаслідок (унаслідок), впродовж (упродовж), замість, навколо, напередодні, наприкінці, щодо;
б) складні прийменники, утворені з двох простих прийменників: задля, заради, навпроти, окрім, поза, поміж, понад, поперед, посеред, проміж.
Через дефіс пишуться складні прийменники
з початковими з-, із-: з-за (із-за), з-над, з-перед, з-під (із-під), з-поза, з-поміж, з-понад, з-попід, з-посеред, з-проміж.
Окремо пишуться прийменникові сполуки: у (в) разі, під кінець, під час, що ж до.