Мамо, чуєш мову солов*їну?
[з и м о й у]
[л і н і й а]
Згідно з правилом милозвучності в цій ситуації має бути прийменник "в" для уникнення збігу голосних. Попереднє слово закінчується на голосний звук, наступне починається теж на голосний. Тому вживаємо прийменник "в".
Те саме стосується і вживання "у": сходив у погріб - в позиціїї між приголосними вживаємо "у"
З гілки на гілку перелітають метушливі пташки.
<span>Птахи - наші пернаті друзі.
</span> Сьогодні з батьками змайстрували кілька шпаківень,для охоронців садів.
Із малюнка на мене дивиться зайчик.
Ця тваринка є невеликого розміру. Має шерсть білого кольору, значить
настала зима. Шерсть коротка та густа і зігріває його від холоду. На
невеличкій мордочці добре видно два вуха, що прислухаються до кожного
звуку у лісі. Два маленькі ока спостережливо зауважують все, що
відбувається навкруги. Позаду є хвостик. Він маленький, пухнастий та
круглої форми. Задні лапи довші за передні. Це дозволяє йому швидко
стрибати, рятуючись від ворогів.
Звірятко гарне та прудке.
Текст зі ніжно-зменшувальними (пестливими) словами.
Із невеликого малюночка на мене дивиться зайченятко.
Його шерсть біленького кольору, значить настала зимонька. Ця
тваринонька є невеликого розміру. Шерсть коротенька та густенька і
зігріває зайченятка від холоду. На невеличкій мордочці добре видно два
вушка, що прислухаються до кожного звуку у лісочку. Двоє маленьких
оченяток спостережливо зауважують все, що відбувається навкруги. Позаду є
хвостик. Він маленький, пухнастенький та кругленької форми. Задні лапки
довші за передні. Це дозволяє йому швиденько втікати й стрибати,
рятуючись від ворогів.
Звірятко дуже гарненьке та прудке.<span>
</span>
