Був теплий день.Я йшла ,як завжди з друзями на прогулянку...ми жартували
,сміялись...Раптом я повернула голову на сигнал авто,яке попереджало
про небезпеку...на узбіччі дороги сиділа дівчинка,Але це була незвичайна
дівчинка.Маленька,худорлява,брудна зі скуйовджиним волоссям і
обличчям,на якому читалося втомлення і смуток...ми разом з друзями
завмерли від болю.Вона двома ручками стискала окраєць хліба,мабуть,який
дав хтось с прохожих....Вона так обережно його тримала,як самий
найцінніший скарб...До неї підійшло цуценя, таке саме занебане,як і вона
і почало горнутися до ніг.Мала подивилася на хліб,потім на цуценя...І
віддала йому той єдиний шматок,що був у неї...Я не втрималась и
заплакала.Мі з друзями підійшли до неї і відняли з пилу...А потім повели
до кафе...Вона розповіла нам,що її мати п.є,вітчим знущаеться и вона
втікає з дому,щоб побути на самоті...Я їй дала трохи грошей і попросила
залиши свою адресу....<span>пізніше я дізналася,що батьків позбавили
батьківських прав,а дитину відправили до інтернату...На щастя вдача
схилила над нею голову.Її удосерила сімейна пара,яка пізніше купила
квартиту а нашому будинку.Коли ми випадково зустрілися,я її не
впізнала.Вона буда красуня.коли вона мене побачила,то побігла до мене і
сказала,що я її добра фея.Я заплакала.Ми з нею стали подругами і я їй
подарувала цуценя))))</span>
Прийшла весна і птахи почали повертатися з теплих краіів. Маленька пташка виришіла причупиритися й почала чистити своє гірячко . Зграйка горобців влаштували бійку біля годівниці .У вечірньому небі голосно розносився спів соловейка
<span>Якщо сьогодні тепло то завтра буде тепліше. </span>
<span>Якщо у травні сухо то у червні сухіше. </span>
Чим <span>холодніше</span> останній тиждень лютого, тим <span>тепліше</span> в березні. Жовтень – батенько холодний, але листопад ще холодніший Якщо взимку вітер подув з півночі — буде дуже холодно, а якщо зі сходу — то ще холодніше. Молода була — дурна була, стара стала — дурніша стала
Думаю, варто не чекати, а жити вже зараз, адже ніколи не знаєш що буде завтра.. а з людьми будувати стосунки не так вже й важко, якщо захотіти можна підібрати ключик до будь - кого..з кимось може бути однаковий смак на музику, з кимось можна подивитсия фільм, з кимось обговорити прочитану книжку, з кимось просто помовчати.. всі ми такі різні, але водночас такі однакові)
Ответ:Безглузде запитання пролунало в залі.Діти вже записали вправу,а Сергій тільки розгорнув підручник.Малюк підняв олівець і взявся розмальовувати в яскраві кольори аркуш.Швидко записуючи конспект,Марина час від часу поглядала на годинник.У квартирі Сесенків,на жаль,посуд розбивався не на щастя...Ліна розплющила очі.Хлопці залякували дівчат.
