Сочетание реального и фантастического — одна из особенностей литературной сказки.Не случайно вы начали изучение сказок с народных, а потом перешли к авторским. Ведь именно народные сказки сыграли большую роль в развитии русской литературы. Почти все русские писатели отдавали дань сказке: Жуковский и Пушкин, Гоголь и Толстой, Салтыков – Щедрин и Лесков. Всех не перечесть….. <span>А. Погорельский, издавший несколько книг для взрослых, тоже однажды решил написать сказку, которая стала первой русской авторской сказкой в прозе для детей.</span>
Ее не бабка с дедом слепили, и умерла она не от костра, а то чегото другого (не помню)
Вот. Это мой-же ответ. Переписать не могу. Рука болит, и по этому скрины
Надо наполнится вдохновением исполнить волшебные сказки фантазией
Негору мав років десь із сорок. Це був чорнявий, сухорлявий, моторний, середній на зріст і, певно, дужий чоловік. Чи мав він якусь освіту? Мабуть, так, це видно було із зауважень, які часом прохоплювались у нього. Він ніколи не говорив ні про своє минуле, ані про свою родину. Звідки він прибув, де жив доти, чим займався — ніхто не знав. Ніхто не знав і його планів на майбутнє. Він тільки висловив якось намір висісти на берег у Вальпараїсо. Це був дивний чоловік. В усякому разі він, напевно, не був моряком. Він розумівся на морських справах не більше за першого-ліпшого кока, який значну частину свого життя проплавав у морі. Однак на морську хворобу він не слабував, а це вже неабияка перевага для корабельного кухаря.