Ти любиш працювати за комп’ютером?
- Я сиджу за ним цілий день.
- А ти знаєш, скільки часу можна за ним працювати?
- Скільки?
- Дітям можна працювати не більше двох годин.
- А чому так мало?
- Ти не помічаєш, але він шкодить твоєму здоров’ю. Втомлює очі.
- Так. Лікар сказав, що мій зір погіршується.
- А ще комп’ютер забирає у тебе багато часу.
- Так. Час летить дуже швидко. Іноді я забуваю зробити домашнє завдання.
- Та й спілкуєшся ти менше. Можеш втратити друзів.
- Невже? Це погано.
- Бачу, що ти мене зрозумів.
- Так. Дякую за добру пораду. Сьогодні я не сидітиму довго за комп’ютером. Краще піду провідати Андрійка. Бувай!
- Бувай!
<span><span>
<span>Пусть же </span>стоит на вечные времена Русская земля. (Н.В. Гоголь)
Да разве найдутся на свете такие огни, мука и такая сила, которая бы пересилила русскую силу. (Н.В. Гоголь)
Что за прелесть эти сказки! (А.С.Пушкин)
<span>Как </span>она пляшет! (М.Ю. Лермонтов)
Почти все почтовые тракты мне известны. (А.С. Пушкин)
И впился комар <span>как раз </span>тетке прямо в правый глаз. (А.С. Пушкин)
Я звал тебя, но ты не оглянулась, я слезы лил, но ты не снизошла. (А.А. Блок)
Знаете ли вы украинскую ночь? (Н.В. Гоголь)
<span>Вот и </span>солнце встает, из-за пашен блестит.</span><span> Нигде не попадались им деревья, все та же бесконечная степь.</span></span>
<span>Шевченко прославився не тільки майстром пера а й прекрасним митцем . Його твори дуже патріотичні , вони містять глибокий і розкритий зміст.Не дивлячись на його скупу долю він виріс мудрою та освідченою людиною.Пишучи твори про патріотизм він розумів що може бути покараний за це , але така думка його не зупиняла, писати.Тому і по цей день Т.Шевченко є гордістю нашої країни..в честь нього організовано багато учнівських закладів, як пошана за його патріотизм</span>
Володимир Дрозд
"Білий кінь Шептало"-Проблема людини в суспільстві, її знеосіблення, свободи і неволі, особистості й натовпу, дійсності і мріїоловні герої оповідання — білий кінь (алегоричний образ) , Степан, «маленький чоловічок, навіть не білий, а якийсь «землисто-сірий» , з дрібними корявими ручиськами. З метою більш осмисленого проникнення в образ з'ясовую сутність поняття «алегорія» . Алегорія — відтворення людських характерів та взаємин в образах тварин, предметів та явищ природи. Оцінка зображуваного в алегорії виступає значно виразніше, ніж при використанні, наприклад, епітетів чи метафор. Тож образ білого коня уособлює в собі особистість гідну поваги. На нього можна покластися, він молодий, гарний, гордий. Не раз на це зверта я увагу і Степан: кінь мав густу гриву, стрункі ноги, які завжди ступали впевненою ходою; особливо вражала шия — у її крутім вишні вбачалася незалежність. Степан тішився тим, що білий кінь гордовито міг гнати до водопою сірих, вороних і гнідих. Коли ж стався злам?
Є в оповіданні вражаючі епізоди. Ось один із них. Босоногий хлопчисько своїми чіпкими руками пригнув голову білого коня й владно потягнув на себе. Шептало спершу ступнув кілька кроків і раптом болісно відчув неволю. Хлопчаче «но-но» , поблажливий зверхній дотик роздратували Шептала — його пересмикнуло, з нечуваною силою «він шарпонувся, вирвав кінець повода, диво звівся на задні ноги» , його очі стріляли в цю мить страшними кривавими іскрами. Кінь — уособлення відважної, відчайдушної людини, яка не хоче миритися з приниженням людської гідності, її душа протестує, вона вимагає поваги до себе. «Шептало легко опустився і помчав через гусячу царину в лугову синь» . На мій погляд, «лугова синь» — це символ простору, безмежжя.. . й волі».Оповідання «Білий кінь Шептало» має глибокий філософський підтекст: навіть сильна особистість під впливом оточуючих обставин часто втрачає свою індивідуальність, знеособлюється і починає діяти, як усі. Сьогодні, коли на полицях книгарень лежать книги з неприхованим осудом системи оповідання В. Дрозда набуває актуальності. Сильна людина сьогодення (маємо на увазі українську інтелігенцію, яка бунтує проти сучасного хаосу, їй видиться смак волі (наприклад, свобода слова!) , але вона й страхається її, бо не знає, як діяти. Символічно звучать останні рядки твору: «Під ранок кінь повертається до кошари, просуває голову між жердин загорожі та дрімає, стомлений нерозумною балаканиною»
Образ білого коня Шептала — алегоричний. Він уособлює яскраву людську особистість, яка під впливом повсякденного життя втрачає свою індивідуальність, губить кращі риси свого характеру, пристосовується, починає діяти, «як усі». Лише на мить вирвавшись із неволі, кінь відчув себе щасливим, але потім усе ж дійшов висновку, що краще бути покірним та слухняним під захистом сильнішого, надавати перевагу реальності, а не мрії. Оповідання має глибокий філософський підтекст, піднімає важливі проблеми людини в суспільстві, її знеособлення, свободи й неволі, особистості й натовпу, дійсності й мрії.