Ответ: Бо він був підступний і жадібний.
Объяснение: Герасим заздрив жолудю, а коли виявилося що жолудь користується фальшивими грошима він захотів стати багаче нього і придбав фальшиві гроші.
В наш час є багато закоханих людей , але пара утворюється завдяки потребам протиставного полу . Я хочу щоб моя майбутня жінка була вродлива . Адже кому не потрібна вродлива жінка ? Також я хочу щоб моя майбутня жінка була брюнеткою , тому що всі брюнетки вродливі . Але я не тільки потребую це ! Я хочу щоб моя майбутня жінка вміла вести господарство . Тобто , щоб вона вміла прибирати та готувати . Тому що жінка повинна вміти нагодувати свого чоловіка , адже ненагодований чоловік дуже злий . Дуже хочу , щоб у моїй жінки були такі чесноти : доброта , чесність , скромність . Ось такий ідеал моеї майбутньої жінки .
Буває,вчені дослідили)Ви що тільки щойно цю казку читаєте?Ми вже "Тореадори з васюківки" до кінця прочитали)
«Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці — як тернові ягідки, брівоньки — як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі прямесенький, з горбочком, а губоньки — як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки — неначе жорнівки, як одна, на ниточці нанизані». Особливо наголошено на тому, що Маруся «до усякого діла невсипуща» «Ця дівчина багата, вона байдужа до розваг і гуляти на свята не ходить, роботяща: добре шиє, пряде, варить і пече» «Ходить на вулицю не любила, а ось із задоволенням допомогала батькам, варила їжу, пряла «Таточку, голубчику, соколику, лебединку! Матінко моя ріднесенька! Утінко моя, перепілочко, голубочко! Не погубляйте свого дитяти; дайте мені, бідненькій, ще на світі пожити! Не розлучайте мене з моїм Василечком». «Василю! На кладовищі мене покидаєш, на кладовищі мене й знайдеш! Поминай мене, не удавайся в тугу… прощай на віки вічні!.. Там побачимось!
1871 рік для української літератури дуже знаменитий. Цього року
народилася Леся Українка, що згодом за словами Івана Франка, стала чи
не наймужнішим поетом на всю Україну.
Народилася Леся Українка 25 лютого в Новгород – волинському, в
славній родині косачів (Лариса Петрівна Косач - Квітка).
Батько Лесі – Петро Антонович Косач був людина освічена й для
свого часу передова, а натурою лагідна та добра.
З боку матері рід (Драгоманових)сягає в бурхливі часи козацьких
війн з турецько-татарськими загарбниками. Лесина мати палко кохалася в
мистецтві, невтомно збирала його зразки: різні орнаменти, тканини,
вишиванки, а також пісні, казки тощо. Вона була свого часу видатна
письменниця і друкувалася під прізвищем Олени Пчілки.