Давно це було. У країні Морфології стало неспокійно: зав'язалася суперечка між її мешканцями - частинами мови. Всі кричали, розмахували руками, доказували свої переваги над іншими.
Уперед поважно й гордовито виступив Іменник, його перебив Прикметник, доводячи своє право. У розмову втрутився Числівник, кажучи що без нього не можна обійтися.
<span>Слухав, слухав цю суперечку ще один житель країни, та урвався терпець, і він мовив: „ Не тільки ви, а і я маю відмінки, роди і числа. Але скажіть мені, хто вас замінює, як іноді вас немає в реченні? От тоді я заступаю і тебе, Іменнику. І тебе, Прикметнику, і тебе, Числівнику, вказую на особи і предмети, на їхню кількість та ознаки. Але я не називаю жодного з вас". Усі частини мови притихли.</span>
Від чого залежить наше буття? Людина не є володарем власного життя. Як би нам не бажалося, але ми не можемо ревізувати усього. Є в наявності речі, котрі підлягають нашому впливу, але ми теж залежимо від багатьох факторів: власних упереджень, комплексів і острахів, ситуацій, часу, сподівання інших людей.
Будувати своє життя людина має на засадах віри, надії та любові. Надія є життєво потрібна для людини. Бо саме з її допомогою ми можемо поборювати які завгодно важкі обставини. Але як діяти, якщо всяка надія втрачена? Як цьому можна зарадити? Звичайно вихід є – почати жити з точно визначеною метою, життя переміниться. Дж.Бернард Шоу колись сказав: «Правдива радість життя у тому, щоб посвятити своє життя вищій цілі, бути міццю природи замість того, щоб скаржитися на цілий всесвіт і являти собою ходячий клубок нервів».
Ми живемо серед людей. Одні нам подобаються, інші – ні, комусь ми подобаємося, а комусь - ні. Від чого це залежить ? На мою думку, перед усім це залежить від рис характеру людини, серед яких чесність посідає перше місце.Я гадаю, що за всіх часів честь і чесність необхідні і людині, і суспільству. Адже всім хочеться спілкуватися відверто, чесно, хочеться, щоб тебе поважали, щоб не принижували гідність людини.Чесність - це самовіддане ставлення до когось. Кожна людина прагне щоб до неї ставилися з повагою, пошаною, щоб із нею були щирі. А для цього кожна людина повинна мати таку морально-етичну якість, як честь.Честь - це сукупність вищих моральних принципів, якими людина керується у своїй громадській та особистій поведінці. Це гідність людини, що викликає і підтримує загальну повагу, почуття гордості. Я вважаю, що цю рису характеру повинні виховувати з дитинства як батьки, вчителі, так і сама людина. Бо як би правильно не виховували людину, якщо вона сама не буде прагнути чинити справедливо і чесно, ніхто їй у цьому не зможе допомогти.Сьогодні дуже важливо, щоб честь і чесність були провідними принципами суспільного життя. Ми живемо в складний час, коли не всі чинять чесно, багать в житті ще є шахрайства, непорядності, часто за хабар можна вирішити справу на свою користь.Неправду кажуть люди, політики, мало хто відзначається високими моральними якостями, громадською й особистою гідністю, добросовісно ставиться до своїх обов’язків. А так хотілося б щоб чесність стала нормою нашого суспільства.<span>Наша країна розбудовує незалежну правову державу. Не все добре у цей період нашого життя, є помилки, є і злочини. Але мені дуже хочеться вірити, і я вірю, що з часом ми подолаємо ці негативні явища, що честь і чесність будуть на першому місці для кожної людини. І тоді ми будемо думати про добрі справи всі разом. А чесні наші діяння приноситимуть радість людям.
возьми что-то тут</span>
Журавлі курличучи, летять у вирій.
минулий рік залишив багато хороших спогадів.
оленка прочитавши твір, лягла спати.
кожного уроку ми повторюємо вивчене.
я не викидатиму списаний зошит.
усіх здивував прочитаний твір.
перероблена страва була смачнішою.