Що ранком не зробиш, то вечором не згониш - дієслова: зробиш, згониш.
Ялова земля не нагодує, а сама їсти просить - дієслово: нагодує.
Хто землю удобряє, тому й земля повертає - дієслово: повертає.
Що посіяв, те і вродить - дієслова: посіяв, вродить.
Яке посієш, таке і пожнеш - дієслова: посієш, пожнеш.
Дієслова: <em>дасть, гляди, гуляти, не іди, упустиш, стопчеш, вклали, не спочили, недоспали, не кривди, не зрони.</em>
Синоніми до слова "кидати": <em><u>не зрони, упустиш.</u></em>
<span>Прийменником називається службова частина мови, яка разом з <u>відмінковими1)</u> закінченнями <u>іменників1)</u> (або <u>займенників2)</u>) служить для вираження підрядних зв’язків між словами в реченні. Приклади прийменників:</span><span>–<span> </span>первинні: без, в (у), від, для, по, через, при, про, над, під, до, з, ради;</span><span>–<span> </span>вторинні: задля, з-під, із-за, , поза, щодо;</span><span>–<span> </span>утворені від інших частин мови: близько, внаслідок, після, поруч, перед, протягом, під час, з допомогою, у зв’язку, завдяки, незважаючи на тощо.</span><span>Прийменники поєднуються з іменниками (або займенниками) в різних <u>відмінках1)</u>, причому деякі з них поєднуються тільки з одним відмінком<u>1)</u> (без, від, до, крізь, про, при, біля, навколо, назустріч), деякі – з двома (на, над, перед, під про), а то й з трьома (в, з, за між).</span>Правопис прийменників в російській та українській мовах є вельми подібним і, як правило, великих утруднень під час перекладу не викликає. Зверніть увагу:<span>–<span> </span>можливе сплутування прийменників з <u>префіксами3)</u>, наприклад: без дороги - бездоріжжя, попід вікнами - попідвіконню, з боку друзів – з боку, в середині стежки – всередині, з початку місяця – спочатку;</span><span>–<span> </span>складні іменники, утворені з допомогою прийменника з (із), пишуться через дефіс, наприклад: з-за, з-над, з-поза, з-під, з попід, з-серед;</span><span>–<span> </span>складені прийменники пишуться окремо, наприклад: під час, в силу, згідно з.</span><span>Головною проблемою будь-якого перекладу (особливо російсько-українського – через близькість, або навіть тотожність вимови багатьох прийменників), отже й джерелом численних помилок, є різне функціонування прийменників в різних мовах. Єдиною вказівкою, що існує в підручниках, як правило, є така: "користуючись прийменниками, треба дотримуватися загальноприйнятих літературних норм".</span>
Мій дідусь каже:"Люби батьків своїх".
"Колись я жив за кордоном,-каже пан,-було там багато хорошого, але я люблю свою рідну землю".
"Записуємо домашнє завдання!"-каже всім вчителька.
"Де найкраща в світі земля?- питаю дітей.-Лише на Україні".