Жанр «Блакитна панна»: ліричний вірш. Вид лірики: пейзажна (весняні настрої). Віршовий розмір: нерівностопний хорей. Римування: перехресне (абаб). Тема «Блакитна панна»: «має крилами Весна запашна, лине все в прозорих шатах, у серпанках і блаватах…» Ідея «Блакитна панна»: довгожданна, нездоланна… ось вона — Блакитна Панна!… Художні засоби «Блакитна панна» епітети: весна запашна, прозорих шатах, вродою святою, неземною чистотою, променистою росою метафори: » сміючись на пелюстках, на квітках» порівняння: а вона, як мрія сна чарівна гіпербола: сміючись на пелюстках, на квітках анафора: має крилами Весна запашна окличні речення: ось вона — Блакитна Панна! ЇЇ виспівує: » Осанна!» інверсія: лине все, крізь блакить майорить, сяє вродою, сміючись на пелюстках Провідний мотив: возвеличення краси природи та єдність її з мистецтвом. Блакитна панна – це образ-символ Весни «у серпанках і блаватах», якій уся земля виспівує: «Осанна!» і тривожить душу ліричного героя:
Джерело: http://dovidka.biz.ua/blakitna-panna-analiz-virsha/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Гру в радість потрібно грати.Оскільки ми знаходим вихід з поганої ситуації.Так ми можем сьати веселішими.І автор твору ніби то вчить цього.
І. Нечуй-Левицький та П. Мирний дуже добре володіли словом та були справжніми знавцями свого народу. Ці письменники дуже влучно змальовували типові характери нашого народу. Окрім цього, обидва з авторів мали чітку суспільну позицію, сміливо відстоювали свою думку навіть у сфері політики.
І П. Мирний, і І. Нечуй-Левицький дуже добре знались на психології людської душі. Так, П. Мирний започаткував жанр соціально-психологічного роману. З особливою майстерністю він створював образи у творі «Хіба ревуть воли..», зобразивши емоції та переживання своїх героїв. У «Кайдашевій сім’ї» І. Нечуй-Левицький також звертається до людських характерів. Він змальовує цілу галерею різноманітних образів: Кайдашиха, Мотря, Карпо та Лаврін. Всі ці люди дуже різні.
Отже, обидва письменники мають чимало спільних рис. Зокрема їх єднає бажання зобразити людські душі та віднайти особливі характери. Окрім цього, письменники мали однакову життєву та громадянську позицію, яка була непохитною до кінця їхніх днів і знайшла відображення у їхній творчій манері.
1. Будьхто собі не ворог. 2. Гнів народу будь кому страшний. 3.Дечому вчилися, то дещо й знаємо. 4. Не первина – ні з чим додому! 5. Випробувана сироватка краща за бозна який кисляк. 6.Казна кому щодня неділя. 7. Хтозна в кого не проси, будь кого не перепрошуй. 8. Поганий той замок буває, котрий будь який ключ відмикає.
1. Зорі в морі у прозорій хтось розсипав у воді. (С.Черкасенко). 2. Я чекаю чогось, я притих.(В.Сосюра). 3. І жалем серце запеклось, що нікому мене згадати. (Т.Шевченко). 4. Когось на пісню раптом потягло. (Б. Олійник). 5. Мама в будь-яку погоду п’є з криниці чисту воду. (І. Січовик). 6. А той, хто чинитьказна-що, уміє взяти все нізащо й не вболівати ні за що.(П. Біба).