Я сьогодні не прийду у школу, тому що моя мама захворіла.
моє життя наповнене різними сюрпризами.
їхній сад румянів червоними яблуками
<span> падають тепло і глухо яблукап в нашім саду
</span>мої рози милують око кожної людини яка проходидь повз них
його книга дуже легко читалася
її коси виблискували на сонці
сьогодні я змоїм татом ходили на риболовлю
сьогодні твій щясливий день
моя мама пече неперевершений періг
-Мам,сходи в магазин за мороженым.
-А сама?
-Что-то не хочется
-Эх ты!Любишь кататься люби и саночки возить!
У незнайомому лісі
<span>Уперше в житті Сашко був у справжньому лісі. Переважали тут сосни. Високі, стрункі, жовтокорі, вони змикалися вгорі рясним гіл-лям. Сашко змалку відрізняв сосну від ялини. Принесе, бувало, мати під Новий рік невеличку пишну сосну, прикрасить блискучими кулька-ми, обвішає цукерками і каже: «Оце тобі, Саш-ку, ялинка. Грайся, друзів запроси». Та хлопець добре знає, що це сосна. Ялинка акуратніша, стрункіша, у неї короткі голочки, а в сосни довгі, звисають китицями. Ось хоровод струнких берізок. Вони, як ті шестикласниці на перерві, збіглися пошепотіти. А що то за деревце таке кремезненьке на га-лявині? Наче клен, проте листя трохи інакше ви-різьблене, округліше.У лісі духмяно пахло хвоєю і різнотрав’ям, було вогкувато, навіть задушливо. Часом, коли ліс густішав і юного мандрівника щільною сті-ною обступали де-рева, його проймав легенький острах. І знов аж по-темніло в лісі – так густо зійшлися де-рева. Чутливі вуха заполонив багатого-лосий хор лісового птаства. Дивно, але раніше Сашко не помічав пташиного гомону. Скрекоче сорока, кує зозуля, а шпак старається за цілий колектив: він уміє і по-жаб’ячому, і навіть по-солов’їному... Птахи плакали й реготали, схлипували, свистіли, зітха-ли (За К.Світличним).</span>
1. Лише відносні прикметники записано в рядку
В ситцевий хімічний зимовий
2. Стилістичну помилку допущено в реченні
Г Розділові знаки в простім реченні - правильно: в простому реченні
Зрада - це явище, яке спіткає людину на життєвому шляху, і це те, що має робити людину сильнішою. Нажаль дуже складно проаналізувати ситуацію, яка може скластися у людини: чи то спортсмен пішов просто так, нічого не пояснивши; чи то сімейні справи пішли "наперекос"...все це дуже складні моменти, щоб їх проаналізувати об'єктивно.
Зараз мабуть ми часто чуємо таку фразу:"Те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими"...яка б ця фраза "заєзжена" не була, але це істина, і її варто притримуватись. Якщо настає такий момент, коли важко морально та створюється відчуття безвихідності, йде випробування внутрішнього світу людини, і та біль,