<span>Мого кота звати Аіша. Вона великий, пухнастий, вогненно-рудий, тільки мордочка, груди й кінчики передніх лапок біленькі. Очі великі, зелені, ввечері вони горять, мов ліхтарі, зеленим вогнем.Аіша гордо піднімає вгору пишний хвіст і нечутно ступає по підлозі м’якенькими лапками. Мій домашній улюбленець добрий і лагідний, але не дуже любить, коли смикають за вуха чи хвіст. Тоді кіт ображено повертає голову, прищулює вуха й припадає до підлоги. Може навіть дряпнути. Аіша їсть усе, але найбільше полюбляє молоко і м’ясо. Я часто наливаю в тарілочку молока і пригощаю його. Кіт голосно мурчить, треться об ноги, ніби дякує за увагу до нього. А ще він завжди з нетерпінням чекає, коли мій тато приносить з риболовлі свіжої рибки. Тоді він миттєво опиняється біля рюкзака і намагається лапою прискорити процес діставання рибки. Аіша дуже охайна. Після сніданку вона довго і старанно миє мордочку, вуха, шию. Я дуже люблю свого котика.
</span><span>
</span>
Родина – це святе, це твоя сила, це твій захист та надії, це твоя віра й прагнення, це твоя фортеця. Це ті люди, що будуть з тобою впродовж твого життя, йтимуть поряд, триматимуть за руку, підставлятимуть плече.Моя родина невелика, але міцна та дружня. Ми звикли підтримувати один одного: коли знаходимося на відстані, обов’язково телефонувати, коли хтось хворіє, то майже цілодобово чергувати біля ліжка, коли комусь потрібна підтримка, то приходити на поміч незважаючи на відстань.На свята ми завжди збираємося разом, до нас приїжджають родичі: дідусі, бабусі, дядьки та тітки зі своїми дітьми. Накриваємо великий стіл, готуємо багато різних смачних страв. А коли сідаємо всі за стіл, починаємо жартувати та розказувати історії з життя. Я люблю свою родину за те, що в ній немає місця сваркам та розбрату, егоїстичності та заздрості. Бабусь та дідусів шануємо, а коли вони не можуть приїхати до нас, ми знаходимо час, щоб відвідати їх, привезти їм чогось смачненького.Слід розрізняти поняття сім’я та родина. Бо сім’я – це твої тато й мама, рідні брати й сестри. А родина – це усі родичі, що пов’язані з тобою кровним зв’язком.Я не знаю, сім’я з п’яти чоловік велика чи маленька, але для мене вона більша за все, що є в світі. Тато й мама з дитинства привчали мене та моїх двох братів до порядку і дисципліни, до відповідальності та поваги до усього, що нас оточує. Ми виросли цілеспрямованими та впевненими у власних силах людьми. А родина привчила нас до єдності та взаєморозуміння..<span>Моя родина – це символ тепла й щирості, любові та доброти. Знання, які вона мені дає, я пронесу з собою по життю та будуватиму свою родину саме беручи приклад зі своєї сім’ї.</span>
<span>полі - техн - іч - н - ий</span>. Думаю, зрозуміло, що перший префікс і так далі
Росла в лісі струнка сосна. Любила вона слухати спів птахів. Раділа вона кожному дню.Росла вона на невеликій галавині, а з нею жила сім'я білок. Радувала вона око людей. І була вона укриттям від грози для будь якої тваринки. От так і проходив день сосенки.
Я обожнюю ігри з м'ячем, а найбільше люблю футбол. Це дуже цікава гра, повна азарту. Вона прийшла до нас із Англії, хоча ще в Древньому Єгипті й в індіанців майя були схожі ігри з м'ячем. Сьогодні футбол - найпоширеніший вид спорту у світі. Мільйони людей займаються ним у вільний час, а воістину мільярди дивляться світові чемпіонати. Професійні гравці, зірки футболу, сталі кумирами цілих народів. Можна назвати Диего Марадону, Паоло Мальдини, Рональдо, Зинедина Зидана, Андрія Арашавина, Андрія Шевченко<span>Цей вид спорту розвиває швидкість, кмітливість, точність реакції й витривалість. Футболісти дуже загартовані люди, адже вони ганяють м'яч на свіжому повітрі із провесни до пізньої осені. Футбол є командною грою й розвиває згуртованість і командний дух. А найбільше мене залучає неперевершений азарт цієї гри! Можно еще что то)))</span>