1. У далеку путь проводжала мати своїх дітей. 2. Навколо розкинувся широкий степ. 3. Лист надійшов з далекого Сибіру. 6. Марійка підхопила сильний нежить. 4. За її очима можна було зрозуміти весь біль. 5. Доносився барабанний дріб.
Тополя в небо руки підійма. Напевне, хоче дістати тонкими пальчиками пухнасті хмарки, що так швидко минають її. Їй так хочеться обійняти тепле і ніжне сонечко, що кожен день ніжить її маленькі зелені листочки. Коли до тополі навідується свіжий вітерець, вона ніжно лопоче йому про свої справи. А він тільки бешкетує, як навмисне, безтямно грається з її пляттячком і мереживним пушком, путається у волоссі. Подруги-вишні тільки заздрісно поглядають у її бік, ніколи їм не дотягнутися до неї зростом. А сонечко дивиться на все з гори і тільки посміхається.
Будь добрим бiдним станеш
Після полудня почали збиратися великі сині хмари.
Після купання в холодній морській воді Петрик занедужав.
Виставу додивилися до кінця.
Тарас повернувся додому вчасно.
Срібне павутиння літає в повітрі.
Лиш на ранок вгамувалися грізні хвилі.
Чути якза селом гуркочить комбайн.
Після сказаного ми надіялись на краще.
Не копай іншому яму, бо сам туди впадеш.
Звечора всі вулиці засипало листя.
З моря віяло холодом.
У майстерні пахло свіжими яблуками, сосновою стружкою.
Дідусь любив піклуватися про онуків.
Сергій учиться у нашому класі.