Це було незабутньо.
Як гарно!
Я зранку сплю.
Оксана вчора була у мене.
Я вже вдома.
Вона класно з'явилася.
У лісі чудово!
Роз - префікс
Ган - корінь
Єш - закінчення
Ся - суффікс
Настала чарівна зима. Пташки покинули рідні домівки, відлетівши на Південь. Все навколо вкрито крижаною красою та непорушною тишею. Яка ж прекрасна пора року зима! Дерева одягнені в пухкенькі білесенькі сукенки, під ногами весело похрускує снігова ковдрочка. Всюди біла недоторкана краса. З неба виблискує сонечко. Воно осяює сніг, все навколо починає мерехтіти. Вулиці вкриваються світлом срібла.
А який же чудовий та величний взимку ліс. В ньому так тихо, що, здається, природа й справді спить. Дерева білі-білі, озера та річки замерзлі, всюди крига. Зима вражає своєю величчю та неповторністю. У сонячні дні вона вражає своєю яскравістю, у похмурі - сірістю та простотою. Яка ж прекрасна чарівниця-зима!
Тут ВОДИТЬСЯ багато всякої птиці,риби,диких бджіл та невеликих звірів.Тому не дивно.що є багато охочих СЛУХАТИ пташок, ЛОВИТИ рибу, ЗБИРАТИ дикий мед та ПОЛЮВАТИ на звірів, особливо на зайців.
Скласти твір-міркування про те, чому я люблю Батьківщину, пропоную так:
Батьківщина - це місце, де я народився і виріс. Чому я люблю свою Батьківщину? В Україні мені все рідне: люди, мова, місця. Тут проходить моє дитинство - найкращі роки. Саме в Україні живуть мої близькі люди: мама та тато, бабусі з дідусями, друзі. Українська - моя рідна співоча мова. На моїй Батьківщині все особливе, рідне, близьке. Моя Україна дуже затишна. Вона чарує всіх своєю різноманітністю: морями, горами, річками, озерами, полями. Я пишаюсь тим, що я - українець. А коли я підросту, то хочу допомагати своїй країні стати сильнішою та прекраснішою. Тож бережімо рідні місця і не забуваймо Батьківщину, адже вона в нас одна.
