Можна скласти таку невеличку казку:
Жила на світі лисичка. Вона всіх завжди обманювала та заманювала у свої пастки. Одного разу до неї в пастку потрапив чарівник. Він захотів провчити лисичку та зробити її добрішою. Махнув паличкою чарівник і перетворив лисичку у зайчика. Поскакала лисичка у подобі зайчика по лісу та відчула на собі, як погано бути слабкою. За нею гналися і вовки, і лиси. Затрусилася лиса від страху та заплакала. Відтоді лисичка перестала бути підступною та більше ніколи не ставила пастки своїм товаришам.
На життєвому шляху трапляються різні випробування. Є проблеми, які вирішити просто, але буває й так, що не людина долає перешкоду, а перешкода нищить людину. Тому мені здається, що не кожен може стати кращим після сутички з труднощами.Неможливо жити так, щоб ніякі проблеми не виникали перед вами. І шлях кожного — це їх послідовне вирішення.Нерідко трапляється, що людина падає духом і проблема здається їй нездоланною фортецею. На жаль, не завжди поруч може опинитися хтось, здатний підтримати, допомогти.Яскравим прикладом цього є Чіпка головний герой роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», що під тягарем проблем і невдач зійшов на криву стежку й став пропащою силою. Вирісши в злиднях, в атмосфері ворожості, згодом він мав проблеми з власного землею та панством, що підірвало віру в добро й справедливість. Так у його душі закипіла ненависть до всіх людей. Своє горе Чіпка заливав горілкою, почав грабувати, урешті-решт став на шлях убивства. Він намагався подолати перешкоди, але вони, на жаль, здолали його.А скільки юнаків і дівчат нині знаходяться у виправних колоніях за злочини, які вони скоїли в безвихідних, як їм здавалося, ситуаціях. Щодня в новинах ми чуємо якусь історію про загублену долю. А нещодавно в сусідньому зі мною будинку 20-річний юнак через нещасливе кохання заподіяв собі смерть. Безперечно, це слабкодухість. Але як їй запобігти?<span>Підсумовуючи, мушу сказати, що життя дуже непередбачуване. Коли виникає проблема, не кожна людина має силу волі здолати її, і, як не прикро це констатувати, потрапляючи в безвихідь, слабкодухі опускаються на дно життя або зводять із ним рахунки.</span>
- Алло!
- Добридень! Покличте, будь-ласка, до телефону Катрусю. Це телефонує їй однокласниця Оленка.
- Так, звичайно.
- Алло! Привіт, Оленко!
- Привіт, Катрусю! Розкажи як там твоє здоровя, коли уже прийдеш до школи?
- У мене уже все гаразд, я завтра прийду до школи. Але я не маю коли довго говорити по телефону, тому що ще роблю домашнє завдання. Оленко, поясни мені як зробити останнє рівняння.
- Там просто потрібно 320-20 і ти знайдеш невідоме.
- Ой, дякую, Оленко за допомогу.
- Немає за що. Ми ж найкращі подруги. я завжди і у всьому тобі допоможу.
- Добре, тоді до завтра.
-До побачення, подруго!
Іди ,синку , пріч од мене
Мене ,мати, турки знають
Вернись ,синку, додомоньку
І, повірте, щось зі мною скоїлося незбагненне.
То, певне, чари.
Проста, здається, думка, але цінна.
Моя сім‘я повноцінна. Я маю тата,маму і меншу сестру. Також ми підтримуємо зв‘язок з дідом. Ми часто його відвідуємо. Він розповідає історії зі свого життя,і ми з сестрою слухаємо його,роззявивши рота. Також я спілкуюся з рідним дядьком. Він іноді навідує нас, і приносить цілу гору смаколиків. Я вважаю членом нашої родини сусідку,так як у всіх нас склалися з нею теплі стосунки. Наша сім‘я велика і міцна.