Запорозькі козаки мали за столицю Січ. Це було розчищене серед лісу або укріплене частколом місце. Саме на ньому козаки зводили селище. В Січі жодного значення не мали ні знатність роду, ні перевага віку. Цінувалися серед товариства перед усім розум, кмітливість, досвіл та сміливість.
Ответ:
Ось вже закінчилося літо,але я завжди буду його пам'ятати.Моє літо розпочалося дуже весело ,я гуляла(гуляв) зі своїми друзями,ходила(ходив) на річку(в басейн),читала(читав) книжки.Потім я поїхала(поїхав) на море зі своїми батьками.Там було дуже весело.Ми з батьками ходили на море кожного дня.На морі завжди були якісь розваги або конкурси.Їхати з моря зовсім не хотілося,але я розуміла(розумів) що дома мене чекають мої друзі.Приїхавши додому я одразу пішла(пішов) гуляти.Ми з друзями пішли в кафе, потім в парк і гуляли до вечора .Літні канікули дуже швидко пройшли.Але в останній день ми з батьками пішли на пікнік.Для мене це літо було найкраще і я завжди буду його пам'ятати.
Одеколон - парфум, вода яка мае приемний запах;
Ескiмо - <span>вершкове </span>морозиво<span> на паличці, покрите </span>шоколадною глазур'ю<span>.
Бiблiотека - </span><span> культурно-</span>освітній заклад<span>, що здійснює збирання друкованих і рукописних матеріалів, проводить їх опрацювання і відображення у каталогах, організовує відповідне їх </span>зберігання<span>, збереження і обслуговування ними читачів.
</span>Канікули - період, вільний від навчання або основної діяльності
Гривня - грошова одиниця Украiни
Футбол - <span>командна </span>спортивна<span> гра, у якій беруть участь дві команди по одинадцять </span>гравців<span> у кожній.</span>
"Лиш в праці варто і для праці жить..." - писав великий Каменяр. На мою думку, праця - це сенс і радість життя. Щоб мати цю радість, кожен повинен знайти своє покликання, правильно визначити свою роль у житті, як казав Григорій Сковорода, саме ту роль, що цілком відповідає натурі..., щоб займатися саме цією справою, а не якоюсь іншою. А визначивши цю роль, слід постійно вдосконалюватися, бо навіть великий талант може затьмаритись від бездіяльності. Натхненна праця робить людину творцем. Як пише Іван Франко у вірші "Пісня і праця". "Праця дала до життя мені принаду, Ціль дала, щоб в манівцях не заблукав".
Праця може лікувати, вона багатьох захистила від зневіри і відчаю. Ми знаємо, як творчість урятувала Лесю Українку, як праця дала змогу повірити у власні сили сліпоглухонімій жінці Ользі Скороходовій та багатьом іншим.
Здатність трудитися завжди, за будь-яких умов повинна виховуватися змалку. Згадаємо, як привчали до праці малого Михайлика (М. Стельмах, "Гуси-лебеді летять", "Щедрий вечір"). Але коли людина недбало ставиться до своєї праці, кажуть, що вона робить це без душі, не вкладає душу в роботу. А може бути й таке, що людина робить так свою справу день у день, змушуючи інших згадувати про неї недобрим словом.
Коли в давнину коваль кував меч для воїна, існував цілий ритуал вдихання душі коваля в нову зброю. Ковалі в усіх народів вважалися найдужчими людьми, тому вважали за необхідне передавати частину своєї сили виготовленому ним мечу. І що вигадливіший був візерунок на металі, тим краще, казали, зробив його майстер.
Коли ж людина поєднує своє уявлення про сенс життя із задоволенням своєї ницої суті, вона потрапляє в рабство до неї. Цей згубний шлях визначається прагненням людини оволодіти тим, що їй природа не дала.
Саме згода з природою дарує людині веселість духу, розвагу, насолоду, самовдосконалення і той душевний спокій, який приносить людині насолоду не наслідками праці, а самим її процесом.
Згадаймо "Зачаровану Десну" Олександра Довженка - гімн праці та людині, яка своїми мозолястими руками, вкладаючи частинку душі, вирощує хліб і створює всі земні блага.
Отже, врятує світ лише самовіддана праця, в яку людина повинна вкладати частку самої себе, і тому можна сказати, що будь-яка праця, будь-яка діяльність має бути близькою її душі, інакше нічого доброго не вийде.
Ми живемо в ХХІ (21) столітті (вроде так). Це століття нових відкритів, звершень та наукових досягнень. Через добу, неділю, місяць, рік або століття цей день буде історією __________ (України наприклад). Наступні покоління будуть згадувати час, коли ще ми були маленькі, - історію їхніх предків. Час не стоїть на місці, він йде та йде вперед. І ось вже настане наступне століття, як ми будемо часткою історії, а про нас, якщо будемо робити гарні вчинки, будуть згадувати наші наступні покоління. (таке :)