Сумно закінчиня О!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Я дуже люблю гуляти у парку восени, особливо коли різнокольорове листя дерев починає падати на землю. Червоне, жовте та жовтогаряче листя тихо шурхотить під ногами. Дерева й кущі стоять в ошатному яскравому вбранні. У цю пору небо часто буває яскрво-блакитним та безхмарним. Іноді у нашому парку можна зустріти білочок. Вони дуже гарні та кумедні. Восени вони міняють руденьку шубку на сіреньку. Наш парк дуже гарний восени.
-привіт
- привіт ти домашне завдання виконав ?
- так а якже я поважаю нашу вчительку з української мови . Вона дуже добра
- Я з тобою згоден . Вона моя улюблена вчителька
- вона задає саме просте домашне завданя нам
-як і сьогодні
-скоро дзвоник буде треба ідти на урок.
<span>- Так за те ми спізнимось</span>
Учитель цікавиться:
— Чому ти не був учора в школі?
<span> — Ви ж казали, якщо я не виконаю домашнього завдання, щоб у школі не з’являвся…
</span>— Що нагадує тобі Апеннінський півострів?
— Гумовий чобіт.
— Правильно, чобіт. Тільки чому гумовий?
<span>— Бо Італія з усіх боків оточена водою!
</span>
— Мамо, купи мені яблучка.
— Уже пізно, доню, яблучка вже сплять.
<span>— Це маленькі сплять а великі ще ні.</span>
Весняну пору ми чекали довго. Всім вже набридло кутатися в теплі шуби, дублянки і пальто. Хочеться вільно гуляти на вулиці, виїжджати з батьками на природу. Всі вже скучили по зеленій травичці, по листочках на деревах, за кольорами на клумбах.
І ось, нарешті, підталий сніг став зменшуватися день від дня. Вчора я визирав вранці у вікно, і бачив, що він ще лежить на даху магазина. А сьогодні снігу на даху вже не стало! Земля оголилася і з’явилися на світ божий перші зелені паростки. Я люблю спостерігати за ними, люблю перевіряти, як вони стають більші день від дня.
Дні стають довшими, і тому можна більше часу проводити на свіжому повітрі. І вечора вже тепліші, можна прогулюватися, а не ховати носи в теплі коміри і мчати додому. Люди вже не так квапляться додому, як в зимові холоди. А у дворах грає безліч дітей.
Бруньки на гілках дерев і на кущах поступово набухають під весняними дощами і розкриваються. Клейкі листя вибираються назовні, під сонячні промені. Ці молоді листочки дуже яскравого і світлого зеленого кольору! Такого кольору більше ніде не побачиш, він, напевно, придуманий тільки для весняних листочків.
Радіє природа, дзвінко щебечуть пташки, у дворах заливисто гавкають собаки. Радіють і люди теж. Весна всім несе оновлення !
